Метод Гемінґвея: Як правильно відкладати роботу “на потім” і не прокрастинувати
Один розумний дядько — вчений Джозеф Феррарі з Університету Де Поля заявив, що близько 20% дорослих в США є хронічними прокрастинаторами. І це означає, що прокрастинація є стилем їхнього життя. Вони постійно відкладають свої справи на потім — дома, на роботі, під час навчання і в своїх стосунках.
Дивитися/слухати епізод: YouTube | Spotify | NV ПОДКАСТИ | Apple
До речі в Сполучених Штатах відсоток прокрастинаторів вищий, аніж кількість людей, що страждають на депресію, фобії, панічні атаки та алкоголізм. Як з прокрастинацією в Україні, складно сказати, бо немає відповідної статистики.
Хороша новина в тому, що “Прокрастинують всі, але не кожний є прокрастинатором”. Так, що розслабтеся і продовжуйте відкладати на післязавтра те, що вже відкладено на завтра.
Принагідно нагадаю, що таке ота прокрастинація, а саме — добровільне і нераціональне відкладання виконання важливих завдань, навіть якщо це призводить до негативних наслідків. Вона не є простою лінню, а часто має глибші психологічні причини.
Як на мене ключовим у цьому визначенні є “нераціональне відкладання”. А отже є раціональне відкладання справ, рішень, планів тощо, яке має і позитивні моменти, навіть переваги.
Врешті, інколи ми змушені переривати роботу, а значить відкладати ту чи іншу справу на потім. Нас периривають наради, несподівані дзвінки, чи просто закінчується робочий час, або якась лекція.
Навіщо вам про це знати? Ну, щоб ви бува не картали себе за відкладання справ і не вішали на себе ярлик прокрастинатора. Щоб ви знали коли і як краще перериватся у своїй роботі. Також розповім вам метод ефективного відкладання справ від Ернеста Гемінґвея.
Мартін Лютер Кінг "У мене є мрія"
Для початку коротко обговоримо кейс з написання Мартіном Лютером Кінгом його знаменитої промови “Я маю мрію”. Підготовка цього спічу тривала два місяці. Протягом цього часу її автор не написав жодного рядку. А в останню ніч сів за стіл і на одному подиху видав потрібний матеріал.
Знайома ситуація, чи не так? Ми так само інколи робимо, відкладаємо до останнього, а потім в останню ніч в авральному режимі виконуємо завдання.
Чи написання промови “Я маю мрію” супроводжувалося прокрастинацією? Ніт. Хоча певні джерела стверджують, що це саме вона, але продуктивна. Але я не погоджуся, бо Мартін Лютер Кінг окрім як відкладати написання промови, ще й готувався до цієї роботи – збирав матеріали, міркував над ними, давав собі час, щоб ідея визріла в його голові. Врешті відволікався і займався іншими справами. А потім кількість перейшла в якість — він зрозумів, що готовий написати свою промову.
От якби він взагалі не брався за роботу, а відкладав самий початок, збір матеріалів та інше, от тоді це була би прокрастинація.
Відкладати роботу і робити перерви корисно
Врешті рекомендовано робити перерву під час пошуку ідей чи рішень — просто відкласти цю справу, забути про неї і повернутися до неї пізніше. Цей етап у перебігу творчого процесу називається інкубаційний період.
Він корисний тим, що дає можливість упорядкувати думки, вивільняючи простір для нових ідей і переводить мозок в дифузний режим — це коли замість концентрації на завданні думки блукають і о, диво, раптом знаходять неочікувані зв’язки між ідеями.
Інколи відкладати роботу на потім є корисним з огляду на те, що завдання може втратити актуальність. Ну, передумав замовник, або ситуація змінилася, чи вхідна інформація оновилася.
А як на рахунок добре подумати перш ніж прийняти важливе рішення, в тому числі й про покупку? Буває, що робимо емоційні придбання, а потім ставимо свою покупку на поличку, де стоять непотрібні нам речі. В цьому випадку відкласти покупку на пізніше приносить очевидну користь — заощаджує гроші.
Але ж як відкладати справи так, щоб оте відкладання раптом не перетворилося на прокрастинацію чи щоб переривання роботи не шкодило самій роботі?
Іспанська методика — кожного разу відповідати собі чи іншим на запитання: “Коли розпочнемо?” одним словом: “Маньяна” (себто завтра), вочевидь, не та стратегія.
Метод Гемінґвея та наукові дослідження його ефективності
Цікавим виглядає підхід Ернеста Гемінґвея. В інтерв'ю журналу Esquire 1935-го року його запитали: "Скільки на день потрібно писати?". Письменник відповів: "Найкращий спосіб — це завжди зупинятися, коли робота йде добре і коли ти знаєш, що буде далі. Якщо ви робите це щодня, коли пишете роман, письменницький глухий кут вам не загрожує".
Тобто потрібно перерватися у роботі, зупинитися трохи раніше до того моменту, коли ви застрягли, коли ви собі кажете: Все я втомився і вже не знаю, що з цим робити далі, як виконувати завдання”.
Техніка працює і не тільки для письменників. У 2017-му році японські науковці Йошінорі Ояма та Еммануел Манало із Тібського, та відповідно Кіотського університетів вирішили перевірити метод Гемінґвея і провели експеримент.
В рамках дослідження добровольцям давали складні головоломки, а потім навмисно переривали їхню роботу на різних етапах: на початку, посередині і наприкінці.
Тих, кого переривали посередині завдання, вдвічі частіше тягнуло повернутися до головоломки і продовжити її розв’язання. Це означає, що перерва в розпал роботи, коли вже є прогрес і план подальших дій, призводить до "Ефекту Цейгарника" — стимул завершити розпочате.
Однак слід бути обережним. Важливо правильно знати ту мить для переривання, бо можуть бути інші наслідки. У 2014-му році Даніелла Купор з Бостонського університету вивчала з колегами вплив переривань на людей.
Вони просили учасників експерименту переглянути короткий кліп, в якому комік розповідав анекдот. Половині з них дозволили додивитися анекдот до кульмінації, а решту залишили на паузі.
Потім учасників попросили здійснити уявні покупки в інтернеті буцім для іншого дослідження. Їм задавали певні параметри, згідно яких треба було підшукати певний товар.
Виявилося, ті, кого переривали, кому не дали дослухати анекдот коміка значно частіше погоджувалися на покупку швидше, а не продовжували шукати, щоб можливо віднайти кращу відповідність до оголошених параметрів покупки.
Отже, коли переривання заважає людям досягти певної мети або завдання, вони приймають швидкі і менш обдумані рішення в абсолютно не пов'язаних з цим сферах.
Ну, наприклад, ви щось собі працюєте, а потім вас перервали. І тут ви згадали, що хотіли щось придабати, йдете в інтернет і берете перше-ліпше, бо ви відчуваєте брак завершеності і ви хочете швидше завершити хоч щось. І байдуже що ваша перервана робота і покупка в інтернеті не пов’язані між собою.
Отже керувати переривання маєте ви, а не хтось інший. Слід відчути той момент, що я знаю, як рухатися далі, маю відповідну мотивацію і тільки тоді перериватися з добрим настроєм і передчуттям плідної роботи в наступній ітерації.
І тут в цей момент я починаю для себе розуміти, що слід взгалі переглянути концепцію перерви як такої. В тому числі з використанням “Pomodoro” та інших методик.
Це добре видно на прикладі школи. Через те, що лунає дзвінок вчитель зупиняє учнів саме в той момент, коли вони намагаються щось зрозуміти, і каже: "Урок завершено, продовжимо наступного разу". І що відбувається? Діти в ступорі і не мотивовані наступного разу продовжувати навчання. Це в кращому випадку. А в гіршому вони прокрастинують з виконанням взагалі усіх домашніх завдань і пробують заповнити отой “брак завершеності” за допомогою, наприклад комп’ютерних ігор.
Нумо ще раз. Перериватися у своїй поточній роботі слід не тоді, коли дзвонить урок, чи таймер “Pomodoro”, а тоді, коли ви сповнені сил і знаєте, що робити далі. Працюйте як Гемінґвей і вся робота буде зроблена вчасно.
Що робити під час перерв у роботі
І на завершення епізоду декілька слів про те, що зробить ваші перерви корисними:
Навіть коротка прогулянка чи прості фізичні вправи знімають напругу й стимулюють мозковий кровообіг. Підійміться сходами, зробіть кілька нахилів, або присідань чи просто прогуляйтеся коридором — навіть такі дрібниці протягом дня дають відчутний ефект.
Замість того, щоб під час перерви продовжувати напружено думати, просто подивіться у вікно. Спостерігайте за хмарами чи людьми на вулиці без будь-якого аналізу побаченого.
Гортання стрічок соціальних мереж чи перегляд новин не є відпочинком. Воно виснажує увагу ще більше. Тому відмовтеся від гаджетів у ті моменти, коли робите перерву у своїй роботі.
Сподіваюся, у ваших головах посвітліло.