Знаєте це моторошне явище, коли одні люди пам’ятають історичні події інакше, ніж інші? Наприклад, багато хто чув цитату: «Люк, я твій батько». Це одна з найвідоміших кінореплік усіх часів, правда ж? Насправді — ні. Такої фрази у фільмах «Зоряні війни» немає. Справжня репліка Дарта Вейдера — «Ні, я твій батько». Якщо це точно не те, що ви пам’ятаєте — ви не одні. Це лише один приклад ефекту Мандели.
Що таке Ефект Мандели?
Ефект Мандели (The Mandela Effect) — це психологічне явище, при якому велика кількість людей має однакові, але помилкові спогади про певні події, факти чи деталі з минулого. Іншими словами, це масове спотворення пам’яті, коли багато людей переконані в чомусь, що насправді ніколи не відбувалося або виглядало інакше.
Нові приклади ефекту Мандели регулярно ширяться соцмережами — від написання Berenstain Bears до уявного фільму 90-х під назвою Shazaam. Деякі настільки здивовані своїми помилковими спогадами, що починають вигадувати теорії змови, на кшталт альтернативних ліній часу, щоб це пояснити.
Походження Ефекту Мандели: чому він так називається?
Термін «ефект Мандели» вперше з’явився у 2009 році, коли Фіона Брум створила вебсайт, щоб описати своє спостереження за цим явищем. Під час конференції вона розмовляла з іншими людьми про те, як пам’ятає трагедію — смерть колишнього президента Південної Африки Нельсона Мандели у в’язниці в 1980-х роках.
Проте Нельсон Мандела насправді не помер у 1980-х і не у в’язниці — він помер у 2013 році. Коли Брум почала ділитися своїми спогадами з іншими, з’ясувалося, що вона не одна. Інші також пам’ятали репортажі про його смерть, а також виступ його вдови.
Брум була шокована тим, що така велика кількість людей могла настільки чітко пригадувати одну й ту саму подію, яка насправді ніколи не відбувалася. За підтримки свого видавця вона створила сайт, щоб обговорювати те, що назвала ефектом Мандели, та інші подібні випадки.
Чому ефект Мандели так цікавить людей?
Вілма Бейнбридж, докторка філософії та доцентка кафедри психології Чиказького університету, є провідною експерткою з ефекту Мандели. Вона пояснює його популярність так: «Нам подобається думати, що ми добре розуміємо свій розум і контролюємо свої спогади. Ефект Мандели — це той випадок, коли пам’ять нас зраджує, викликаючи моторошне відчуття».
Що спричиняє ефект Мандели?
За словами Бейнбридж, одна з причин колективної хибної пам’яті — це те, що люди часто пам’ятають не те, що бачили насправді, а те, чого очікували побачити.
Наприклад, багато хто згадує, що Монополіст із гри Monopoly мав монокль — хоча насправді він його не носить. Це тому, що у багатьох є заздалегідь сформоване уявлення «про те, як мають виглядати багаті старші чоловіки»: тростина, циліндр і монокль. Коли люди неправильно пам’ятають монокль, це результат упереджених очікувань. Інша можлива причина — сила навіювання. Бейнбридж пояснює, що коли люди обговорюють приклади ефекту Мандели в соцмережах, це може створювати нові хибні спогади.
Відомі приклади ефекту Мандели
Історія Нельсона Мандели — не єдиний приклад такого типу помилкової колективної пам’яті. У міру того як концепція ефекту Мандели набувала популярності разом із веб-сайтом Брума, почали з’являтися й інші приклади помилкової колективної пам’яті.
1. Хвіст Пікачу
Хоча багато хто чітко пам’ятає чорні деталі на хвості персонажа Покемона, але насправді він просто жовтий.
2. Підтяжки Міккі Мауса
Люди часто думають, що персонаж носить підтяжки, хоча це не так. Оригінальний Міккі носить шорти, але верхня частина його тіла повністю оголена.
Повна стаття у нас на ресурсі Віддалено