Військовослужбовець ЗСУ Владислав отримав важке поранення під час бойового завдання на Запорізькому напрямку. Після операції та протезування він досі прокидався вночі від пекучого болю у відсутній кінцівці.
Фантомний біль — жорстока іронія мозку, який відмовляється визнавати реальність. Сьогодні Владислав проходить відновлення на українському VR-тренажері для реабілітації. І це допомагає йому жити без нічних нападів болю.
Таких, як Владислав, в Україні вже понад 100 тисяч — саме стільки ампутацій виконано з початку повномасштабної війни до середини 2024 року, за даними МОЗ та ВООЗ/Європа. Це породило безпрецедентний попит на реабілітацію. Але система все ще не встигає за потребою: сертифікації тривають роками, інвестори обережні, а лікарні часто обирають утриматися від ризику.
Ще кілька років тому MedTech в Україні здебільшого асоціювався з імпортними апаратами чи протезами. Сьогодні ми бачимо зародження власної індустрії — з’являються команди, пілотні проєкти у лікарнях, дослідницькі ініціативи. Але темпи залишаються низькими. Це пояснюється одразу кількома факторами.
По-перше, медтехнології — це завжди «довгі цикли». Шлях від ідеї до ринку займає 3–5 років, а іноді й більше. Це робить сектор менш привабливим для інвесторів, які звикли бачити результат у горизонті року-двох.
По-друге, регуляторні бар’єри лишаються високими. Навіть у ЄС нові правила MDR 2017/745 створили серйозні затримки в сертифікації. В Україні процес ще менш передбачуваний, що відлякує компанії від спроб виходу на ринок.
І, по-третє, лікарні у воєнний час змушені фокусуватися на базовому виживанні — від ремонту пошкоджених корпусів до нестачі персоналу — і часто не мають ресурсу на впровадження інновацій.
Разом із тим, держава поступово наводить лад. З’явилися окремі маршрути для реабілітації після ампутацій, оновлюються клінічні протоколи травми, а реабілітаційні пакети входять у Програму медичних гарантій та оплачуються коштом НСЗУ. Це підсилює спроможність системи, але для масштабного розвитку цього недостатньо.
Досвід ізсередини
Ми почали працювати з VR у реабілітації у 2022 році — фокус на зменшення фантомного болю та відновлення функцій. За цей час пройшли патентування в Україні, сертифікаційні процедури, пілоти в лікарнях, зібрали доказову базу й навчили персонал працювати з технологією. Найважчим виявилися не алгоритми, а «людська» частина процесу — документи, строки, узгодження.
Були моменти, коли здавалося, що все зупиниться. Врятували прозорі протоколи, акуратна документація і партнери в лікарнях» - діляться розробники
Наш досвід показав: інновації можливі навіть у найскладніших умовах. Але для того, щоб MedTech в Україні став повноцінною індустрією, потрібні системні зміни.
Що потрібно, щоб MedTech став індустрією
По-перше, прозорі й швидші процедури сертифікації. У США для інноваційних медичних виробів працює програма Breakthrough Devices Program від FDA. Вона не спрощує вимоги до безпеки чи доказової бази, але дозволяє компаніям отримати регулярний супровід від регулятора та швидше проходити оцінку. У результаті перспективні технології (наприклад, нові види імплантів, системи дистанційного моніторингу чи цифрові терапії) потрапляють до пацієнтів швидше, а бізнес отримує чіткі часові рамки й передбачуваний процес. Україні потрібен подібний механізм — із прозорими критеріями відбору та публічно визначеними строками розгляду, щоб інноватори могли планувати свій розвиток.
По-друге, інвестиції з довгим горизонтом. Медтехнології не можуть працювати в парадигмі швидкого прибутку. Потрібні фонди чи державні інструменти, які готові чекати 3–5 років. При цьому пілоти у лікарнях мають співфінансуватися державою, щоб зменшити ризик для бізнесу й пришвидшити масштабування.
По-третє, відкритість лікарень. Інновації працюють лише тоді, коли вплітаються у реальний процес лікування. Для цього потрібна культура партнерства: лікарні мають бачити у технологічних командах не загрозу чи експеримент, а партнерів, які допомагають вирішити конкретну клінічну задачу.
І, нарешті, важливою є синергія технологій та медицини. Успіх можливий лише тоді, коли інженери та лікарі працюють пліч-о-пліч. Лікар формулює завдання, технолог підбирає рішення, і тільки разом вони можуть створити продукт, що реально працює для пацієнта.
Медична реабілітація та цифрові терапії — це ринок, який в Україні буде потрібний ще довгі роки. Він може стати точкою економічного зростання, але лише за умови, що інновації не губитимуться у нескінченних бюрократичних процедурах.
Наш досвід — це не історія про стартап, а доказ того, що навіть у складних умовах можливо створювати рішення, які реально допомагають людям. Якщо Україна хоче бути місцем, де народжуються медичні інновації, MedTech має стати одним із державних і бізнес-пріоритетів. Кожен день зволікання — це пацієнти, які чекають допомоги.