Як виглядає майбутнє фінансів: інсайди та тренди з UAFIN.TECH 2024
Оригінал статті належить медіа Highload і опубліковане за посиланням.
13 грудня фінтех-ком’юніті зібралася в Києві на UAFIN.TECH|Future with AI — подію, яка цього року була особливою. В повітрі відчувалася енергія змін: представники банків жваво дискутували зі стартаперами, а розмови про штучний інтелект змішувалися з обговоренням нової цифрової монети від НБУ.
Як штучний інтелект змінює фінансовий сектор, які інновації визначають розвиток галузі та чому малий та середній бізнес опинився в центрі технологічної трансформації — про це та інше в моєму репортажі з головної фінтех-події року.
Цифрова держава: коли монета стає символом інновацій
Конференція розпочалася з символічного: Андрій Пишний, голова НБУ, презентував унікальну квадратну монету «Цифрова держава». На її аверсі — малий герб у цифровому оточенні, на реверсі — «Україна», зашифрована у двійковому коді.
Це не просто нумізматична новинка. це символ трансформації фінансової системи України та нашого технологічного прогресу
— підкреслив Пишний.
Джерело: Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній
ШІ-революція в банкінгу: від чат-ботів до цифрових аватарів
Між стендами та під час кава-брейків точилися розмови про ШІ-революцію в банкінгу. Топменеджери ділилися кейсами впровадження штучного інтелекту, і деякі з них вражали масштабом. До прикладу:
- Ощадбанк: віртуальна помічниця «Софія» замінила 500 операторів та обробляє 75% клієнтських звернень;
- Moneyveo: створили цифрові аватари клієнтів з власними звичками та вподобаннями для тестування нових продуктів;
- ПУМБ та monobank: впроваджують ШІ від чат-ботів до оцінки ризиків;
- OTP Bank: використовує технологію для аналізу клієнтського досвіду.
Цікаво, що експерти прогнозують перехід «живого» спілкування у преміум-сегмент — не всі банки зможуть чи захочуть надавати цю послугу.
«Банк майбутнього стане повсякденним фінансовим радником з персоналізованим підходом до кожного клієнта», – такий консенсус досягли учасники дискусії.
Регулювання та інновації: пошук балансу
Одна з найгарячіших дискусій розгорнулася навколо регулювання цифрової економіки. Мінцифри вже представило «Білу книгу» з регулювання штучного інтелекту, і до 2027 року Україна планує прийняти відповідний закон. Але експерти застерігають від надмірної зарегульованості.
Надто жорстке регулювання може стати гальмом для інновацій
– наголосила Інна Мєтєлєва з TheCityUK.
Цікаву альтернативу запропонував Джон Овнс (Pragma):
«Не чекайте на закони – створюйте власні стандарти».
Він закликав банківські та фінтех асоціації розробити галузеві стандарти використання ШІ, що може виявитися ефективнішим за очікування регуляторних змін.
Джерело: Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній
Фінансування майбутнього: від традиційних кредитів до embedded finance
Особливе пожвавлення викликала дискусія про нові моделі фінансування бізнесу. ПриватБанк робить ставку на big data для оцінки позичальників, тоді як ПУМБ зосередився на швидких рішеннях для мікробізнесу.
«Майбутнє за вбудованими фінансами»
— заявив CEO RozetkaPay Олександр Лапко, представляючи концепцію embedded finance.
Цю думку підтримав Павло Матіаш з Activitis, анонсувавши запуск інноваційних проєктів у сфері вбудованих фінансів для франшиз у 2025 році.
Культурний вимір цифровізації
На панельній дискусії «Future of Culture Digitalization» зіткнулися два світи — класичне мистецтво та цифрові інновації. І виявилося, що ця зустріч народжує дивовижні результати.
Сьогодні театр має бути гнучким
– поділився досвідом Євген Нищук, генеральний директор Театру імені Івана Франка.
Завдяки співпраці з IT-компаніями театр не лише створив сучасну систему продажу квитків, але й залучив нову аудиторію.
Молодь, яка раніше не цікавилась театром, тепер поспішає придбати квитки
– зазначив він.
Особливе враження справив проєкт цифровізації меморіального центру «Бабин Яр», про який розповіла Роза Тапанова.
В умовах війни збереження історичної пам’яті через цифрові технології набуває особливого значення
– підкреслила вона.
А Дмитро Решетченко з Українського культурного фонду здивував аудиторію прикладами використання VR-технологій для документування наслідків війни в Бородянці та створення 3D-екскурсій музеями.
Ми навчаємось у процесі творення
– влучно підсумувала дискусію Юлія Костецька з Vogue Ukraine, і ця фраза, здається, найкраще описує сучасний етап цифрової трансформації української культури.
Необанки та криптовалюти: новий етап розвитку фінансів
Одна з найцікавіших дискусій конференції — про майбутнє необанків, де зустрілися Анна Тігіпко (CEO необанку izibank) та Ксенія Житомирська (CTO криптогаманця з вбудованою платіжною карткою Trustee Plus).
«Необанки — це не просто тренд, а новий стандарт фінансових послуг», — зазначила Анна Тігіпко, розповідаючи про те, як цифрові банки змінюють очікування користувачів від фінансових сервісів.
Натомість Ксенія Житомирська розповіла про досвід впровадження інновацій у Trustee Plus:
Ми спостерігаємо, як стираються межі між традиційними фінансами та криптосвітом
– поділилася думкою експертка.
За її словами, український ринок демонструє зростаючий попит на криптоплатіжні рішення. Зокрема, це підтверджується активністю гравців ринку — Trustee Plus запустив зимову програму лояльності, де користувачі можуть отримати криптокартку безкоштовно після здійснення семи транзакцій від 50 євро, з автоматичним поверненням коштів на євро-баланс.
Під час конференції окремо обговорювалося питання регулювання криптовалют в Україні. Експерти наголосили, що прийняття відповідного законодавства стане важливим кроком для подальшого розвитку галузі та залучення іноземних інвестицій.
Цікаво, що до тренду розвитку криптоплатіжних рішень активно долучаються і провідні криптобіржі: Crypto.com випустила платіжну картку Crypto.com Visa Card, WhiteBIT презентувала з Visa та PSP-провайдером дебетову картку WhiteBIT Nova, а Bybit розвиває платіжні рішення з Mastercard.
Тренди та прогнози: що чекає фінтех у 2025
Завершальна частина конференції була присвячена прогнозам розвитку галузі. Експерти виділили кілька ключових трендів:
- Масове впровадження ШІ в фінансові сервіси;
- Розвиток нових форм кредитування для малого бізнесу;
- Персоналізація банківських послуг;
- Перехід до цифрових банківських продуктів.