Уявити майбутнє — це теж форма відповідальності
«Майбутнє належить тим, хто здатен його уявити.» — Елеонора Рузвельт
ПРО ПРОЄКТ ТА РОЛЬ SUPERHEROES.MARKETING
У певний момент країна перестає жити лише сьогоднішнім днем і починає ставити складніше запитання — куди ми йдемо далі?
Якою ми хочемо бачити Україну через 10–15 років, якою вона має бути для людей, для дітей, для світу?
«Візія України 2035» — це спроба не передбачити майбутнє, а усвідомлено його уявити: через аналіз, діалог і спільну рамку мислення.
Український інститут майбутнього виступив ініціатором і автором змісту цієї книги, сформувавши її змістовну основу — тексти, дослідження, експертні думки та сценарії розвитку.
Наша робота починалася там, де виникло ключове питання: як зробити так, щоб цю візію не просто прочитали, а відчули?
Ми стали візуальними партнерами проєкту — відповідальними за те, щоб складний аналітичний матеріал набув цілісної, зрозумілої й сучасної форми.
Це була робота не лише з дизайном, а з інтонацією: як країна говорить про своє майбутнє, якими образами звертається до світу,
і чи звучить ця розмова відкрито, впевнено та по-справжньому по-людськи.
АЙДЕНТИКА: КОЛИ ФОРМА НЕСЕ ЗМІСТ
Перед початком роботи ми провели глибокий аналіз візійних і стратегічних видань — як українських, так і міжнародних.
Ми досліджували, як країни, інституції та автори говорять про майбутнє через форму: колір, типографіку, матеріальність і ритм.
Саме цей аналіз ліг в основу айдентики «Візія України 2035».
Колір
Фіолетовий був обраний не як декоративне рішення. Це колір глибини мислення, трансформації та переходу —
між сьогоденням і тим, що ще тільки формується.
Срібло — про технологічність, точність і сучасність без агресивного футуризму. Воно додає відчуття руху вперед і водночас стриманої впевненості.
Разом ці кольори формують образ спокійного, зібраного майбутнього, яке не обіцяє простих рішень, але дає чіткий орієнтир.
Типографіка
Шрифт у книзі — це частина розмови про час. Він сучасний, чистий, без зайвої емоційності — такий, що не відволікає від сенсів і не старіє візуально.
ОБКЛАДИНКА ЯК СЕНС
Обкладинка цієї книги — не буквальна ілюстрація. Це сконцентрований зміст проєкту, зашитий у форму.
В її основі — образ технологічного ока: метафора уважного, свідомого погляду в майбутнє.
Погляду, який не фантазує, а аналізує, бачить системно і дивиться далі за горизонт сьогодення.
У візуальну структуру обкладинки також зашифровано текст «Майбутнє України», записаний у бінарному коді.
Це спосіб говорити про майбутнє мовою технологій — як про процес, що проєктується, осмислюється і формується вже сьогодні.
Обкладинка працює як точка входу: вона не дає готових відповідей, а запрошує до роздумів — якою ми хочемо бачити Україну у 2035 році.
ВИХІД ЗА МЕЖІ КНИГИ
Ми одразу розуміли, що візія не може існувати лише на папері. Тому навколо книги була створена ціла візуальна екосистема:
верстка і дизайн книги двома мовами, креативи для соціальних мереж, презентаційні матеріали, 3D-візуалізація книги, анімований комікс,
онлайн-портал, який робить візію доступною і живою для кожного — https://www.visionofukraine2035.com.ua/ Візія України 2035
Портал працює як цифровий простір, де можна повернутися до ключових ідей, знову пережити зміст книги та продовжити розмову
про майбутнє України вже у веб-форматі. Комікс став особливим елементом проєкту — як спосіб говорити про майбутнє простою мовою образів,
без спрощення сенсів.
ПОРТАЛ ЯК ПРОДОВЖЕННЯ ВІЗІЇ
Паралельно з книгою ми працювали над онлайн-порталом проєкту — як цифровим простором, у якому візія може жити,
розвиватися й бути доступною ширшій аудиторії. Портал став продовженням книги в іншому форматі:
місцем для навігації сенсами, повернення до ключових ідей і подальшої розмови про майбутнє України.
Наша задача полягала в тому, щоб перенести візуальну мову книги в діджитал-середовище, зберігши: цілісність айдентики, зрозумілу структуру, відчуття сучасності та відкритості. Без перевантаження, але з повагою до змісту — так, щоб портал працював не як архів, а як живий інструмент комунікації візії.
ПОДІЯ І ЖИВИЙ ДІАЛОГ
Презентація книги в КВЦ «Парковий» у Києві стала моментом, коли візія вийшла в публічний простір.
Це була не просто подія, а жива розмова — між експертами, бізнесом, культурою та суспільством.
Ми подбали про те, щоб візуальна мова проєкту працювала і в просторі події — підтримувала зміст, а не відволікала від нього.
ЧОМУ ЦЕЙ ПРОЄКТ ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ НАС
«Візія України 2035» — це не про дизайн заради дизайну. Це про відповідальність форми за сенс.
Для нас це був шанс: попрацювати з великою ідеєю;
стати частиною довгострокового мислення про країну;
показати, що дизайн може бути інструментом діалогу, а не декорацією.
Бо майбутнє не починається з правильних відповідей. Воно починається з правильно поставлених запитань і сміливості їх озвучити.
РЕЗУЛЬТАТ
Ми допомогли візії стати відчутною. Аналітичний матеріал перетворився на цілісну систему — з власною мовою, ритмом і характером.
Книга, айдентика, діджитал-портал, подія, комікс і візуальні матеріали склалися в єдину історію про майбутнє України.
Це історія, яку можна читати, переглядати, обговорювати й повертатися до неї знову — у різних форматах, для різних аудиторій, у різний час.
«Візія України 2035» набула форми, здатної жити довго і залишатися актуальною там, де починається розмова про завтрашній день.
КОМАНДА ПРОЄКТУ
Ідея, концепт – Тарас Горбул
Проєктні менеджери – Ірина Пуріна, Ханна Чубар
Арт-директор – Анна Круш
Верстальник – Анна Круш
SMM дизайнери – Анастасія Олексова, Олександра Титаренко
Моушен дизайнери – Анна Круш, Олександр Круш
АІ креатори – Катерина Сюмар, Олександр Круш
3Д візуалізатор – Максим Савельєв
