Як ми боролися з гендерними стереотипами в профтехосвіті. Комунікаційна кампанія за підтримки GIZ

Дисклеймер: ми пишемо кейси з декількох причин. Перша — показати, з ким і у якому форматі ми працюємо. Бо коли ви читаєте, що ваші колеги по ринку ризикнули і довірили нам свої комунікаційні задачі — вам стає трошки простіше прийняти рішення звернутись до нас.

Друга причина — ми хочемо показати, як ми мислимо, як будуємо гіпотези і які інструменти використовуємо. Агенцій багато. Комунікаційників теж не мало. Який саме стиль роботи в них, можна дізнатись або у колег (див.причину 1) або з отаких кейсів.

Третя причина наша улюблена — нам реально подобається розповідати про свою роботу. Когось з вас вона надихне, комусь дасть відповіді на питання, а хтось просто подивиться і скаже “нууу круууті”. В будь-якому з варіантів ми дуже вдячні за вашу увагу (і лайк).

_______________________________________________________________________

Клієнт: ГО «Український професійний розвиток» за підтримки GIZ

Чим займається: дає нові навички та допомагає з працевлаштуванням

З яким запитом звернулись: Комунікаційна кампанія, яка розвінчує стереотипи про “нежіночі” професії

Результати:
200 тис. охоплення таргетованої реклами
500 тис. охоплення радіореклами
15 згадок в медіа про проєкт

Ставлення до профтехосвіти в Україні потроху змінюється. Не в останню чергу через реформу власне профтехів. Тепер в них відкривають профорієнтаційні центри, впроваджують актуальні освітні програми і будують сучасні лабораторії.

Український ринок роботодавців потребує спеціаліст_ок з цілої низки технічних професій. Однак відсоток вступу дівчат на “традиційно чоловічі” спеціальності досі дуже низький.

Ми вирішили проаналізувати причини і ось що вийшло:

  • Соціально-культурні фактори:
  1. Глибоко вкорінені стереотипи про "чоловічі" та "жіночі" професії в українському суспільстві
  2. Тиск з боку родини та оточення, які можуть відмовляти дівчат від вибору цих спеціальностей
  3. Брак рольових моделей — дівчата рідко бачать жінок у цих професіях
  • Освітні бар'єри:
  1. Обмежений доступ до профорієнтації, яка б розширювала уявлення про можливості в цих галузях
  2. Упередження викладачів та майстрів виробничого навчання

  • Психологічні бар'єри:

  1. Занижена самооцінка щодо технічних здібностей через суспільні стереотипи
  2. Страх бути "білою вороною" в переважно чоловічому колективі

Ми виділили 2 цільових аудиторії, до яких хоче достукатись і почали роботу.

Цільова №1 Дівчата-підлітки

Зробили ставку на бунтарський дух молоді, їх природнє прагнення справедливості і бажання бути почутими світом. Так з’явився слоган «Бути першою — круто», і QR-код на всі ті професії, які зазвичай поза фокусом уваги дівчат. Шукаючи візуальний ряд для креативів ми виявили, що Google не знає фемінітивів і виправляє автоматично пошук на чоловічий рід. Ось і підтвердження, що наш меседж потрапив в точку?

Плакати поїхали в молодіжні центри по всій країні, а ще забігли в Київський метрополітен, щоб бути почутими українськими тінейджерами. 

А що із соц.мережами?

Зовнішню кампанію підкріпили таргетованою рекламою у соціальних мережах. На прохання клієнта трансформували меседж і залучити AI для розробки дизайну. 

Цільова №2 Оточення

Не секрет, що на вибір майбутньої професії впливає наше близьке оточення. Це батьки, однокласники і друзі, а також вчителі.

А далі з командою ми сіли рефлексувати про свій вступ і що нас спонукало обрати ту чи іншу спеціальність. І зловили за хвіст інсайт — як важливо було тоді почути слова підтримки! Адже в кожному з нас живе голосний самокритик.

Так і народились замальовки тих самих визначальних розмов з нашими близькими. 

PR підтримка проєкту

Щоб звернути увагу на проєкт, спільно з МОН зробили підбірку міфів про профтехи.

В рамках проєкту клієнт проводив навчання в низці Центрів зайнятості. А ми підсвітили цю активність в регіональних медіа. 

Хочете першими дізнаватися про наші нові проєкти? Підписуйтеся!

Instagram

Facebook

640
Events
Community
Videos
About Us