Артем Беседа, засновник Gagarin studio: як кухар може стати дизайнером та як організувати роботу фахівців з різних кінців світу
Міжнародна студія дизайну і брендингу Gagarin — один з партнерів Creative Practice. Ми поговорили з її засновником і керівником Артемом Беседой про його нетривіальний шлях до дизайну, загадку назви студії, принципи її роботи та перспективи українського ринку дизайну.
Артеме, вітаємо! Перш за все, розкажи, будь ласка, про власний досвід — з чого для тебе починалась кар’єра в креативній сфері?
Дивлячись, що розуміти під креативною сферою. Якщо ми говоримо про сфери, в яких треба щось створювати, то я в креативі з самого початку.
Моя перша серйозна робота — кухар. Завжди любив готувати та створювати щось нове зі звичайних продуктів. Втім, не завжди експерименти були вдалі — батько й досі підколює мене за каву з часником.
Якоїсь днини мені стало нудно куховарити, і я пішов до молодої IT-компанії. Саме там вперше відчув пристрасть до дизайну. Коли знову занудьгував та втретє вирішив кардинально змінити сферу, шукав вже якусь роботу, близьку до творчості.
Десь зо 3 роки пропрацював сценаристом на СТБ і навіть з групою сценаристів встиг отримати премію «Телетріумф» за серіал.
Потім стало нецікаво, я вирішив створювати вже щось своє та обрав брендингову агенцію, створив Gagarin studio. Згодом з’явились філіали в кількох країнах. Зараз не нудьгую жодної хвилини.
Ваша компанія називається Gagarin Studio. Звідки така назва?
На жаль, не зможу відповісти на це питання. Я не розкриваю це навіть своїй команді. Вирішив, що зроблю це на святкування 10-річчя компанії.
Хоча зараз починаю побоюватись, що занадто закрутив інтригу і, щоб виправдати очікування, доведеться реально вигадувати фантастичну історію виникнення.
Єдине, що скажу зараз: коли назва була придумана, я не очікував, що через певний час воно так добре ляже на стратегію компанії. Гагарін — перший, хто вирушив у космос. Компанія «Гагарін» — перша онлайн-студія брендингу.
Чим займається студія, скільки у вас наразі працює людей?
Ми займаємось графічним дизайном, брендингом. Зараз починаємо розвивати напрямок веб-дизайну, щоб творити красу і в IT-сфері.
Наразі на українську філію працює команда з 30 осіб: операційний персонал, проджекти, дизайнери, арт-директор.
Ми знаємо, що в студії чимало фахівців з різних кутків світу. Розкажи, як вдається ефективно працювати в такому форматі?
Це стало можливим завдяки розвитку технологій. Крім CRM, ми використовуємо софт для управління проектами та інше.
Другий аспект — це залученість самої команди. Для креативної дистанційної роботи важливі самодисципліна з боку працівників та налагодженість бізнес-процесів — від керівництва.
Мінус онлайн-формату в тому, що ми не бачимо сумне обличчя співробітника, якого щось турбує. Тому одне з ґрунтовних правил корпоративної культури — відкритість: «Говоріть, і вас обов'язково почують».
Як ти наразі оцінюєш ринок дизайну України?
Мені здається, що саме зараз ми на порозі світанку. Творчий потенціал у молоді дуже великий — їм треба дати тільки іскру, щоб ці таланти спалахнули новими сонцями. Подивіться на внесок України у світову IT-індустрію. Впевнений, що теж буде і з дизайном.
Чому ви вирішили стати частиною Creative Practice? Які покладаєте сподівання на проект?
Хочеться бути причетними до такого крутого та корисного проекту. Допомогти молоді швидко опанувати практичні аспекти професії, разом з ними — в драйвовій творчій конкуренції — створювати потужний та особливий дизайн.
Дізнатися більше про проект Creative Practice: www.creativepractice.com.ua.
