«Душа моя». Українські митці презентували відео на підтримку жінок
«Я тебе серцем закрию, куполом стану, вставай, моя рідна…»
Продакшн AuROOM FILMS спільно з комунікаційною агенцією UK communications створили ролик під назвою «Душа моя. Донькам України». Режисерка відео — Ріта Кузьміна, текст до нього написала письменниця Оксана Шаварська, а озвучила — акторка Наталка Денисенко.
Це відео — на підтримку жінок, які рятуючись від війни росії в Україні, опинилися у дуже різних обставинах. Хтось був змушений покинути свій дім і рятувати дітей, хтось взяв зброю до рук і захищає країну, хтось пече хліб, плете сітки чи лікує душі тих, хто втратив усе. У тилу, за кордоном чи на фронті: шлях кожної жінки сьогодні – складний і болісний.
У відео – збірні, ілюстративні образи. Три жінки. І одна дівчинка з реальною історією. Це Єсенія, вона з Ірпеня – народилась та зростала з містом. Там і відбулися зйомки. Її родина – із Донецька, і від війни сім’ї довелося тікати вже вдруге. Три місяці прожили на заході України, а нині – уже повернулися додому.
У цьому відео свої історії жінки переповідають без слів, лише емоціями. А за кадром до своїх доньок звертається Україна. Голубить, втирає сльози, підбадьорює:
«Не бійся, дитино моя, але бережи рід мій, пташат своїх, від куль, від вибухів вражих, біжи, дитино моя, падай, але піднімайся, бо ти є одна у себе єдина», – промовляє закадровий голос.
Спільний біль. І спільні для всіх цілющі слова, що дають сили жити далі.
Ріта Кузьміна, режисерка відео, засновниця AuROOM FILMS:
«Для мене ця робота - моя особиста емоція. Крик на екрані: німий, довгий і повільний, – це плач душі кожної українською жінки, де б вона зараз не була: в Україні чи за кордоном, це плач душі нашої землі. З лютого ми багато чого пережили. Стали набагато сильнішими, ніж раніше. Та іноді треба дозволити собі побути маленькою дорослою. На мить, бо, сльози лікують. І дуже вірю, що вже скоро, на наших очах будуть лише сльози щастя за нашу перемогу».
Оксана Шаварська, письменниця, сценаристка відео:
«Я написала цей текст за 10 хвилин. Нічого не вигадувала спеціально, слова просто самі складалися у речення і залишалися на папері. Я просто на фізичному рівні відчуваю силу любові до країни, в якій живу. І де б я не була, я знаю, що в мене є дім. Цей дім - це 603 628 квадратних кілометрів».
На сьогодні за кордоном вимушено живуть більше 5-ти мільйонів українок і дітей. Попри безцінну підтримку усіх країн та організацій, що надають прихисток, гуманітарну та матеріальну допомогу, українки щодня борються зі спільним, величезним страхом – страхом майбутнього.
Уляна Колодій, засновниця комунікаційної агенції UK communications:
«Ми опитали знайомих жінок. Тих, хто був в окупації, зараз в окупації, воює, у відносній безпеці чи за кордоном. І зрозуміли, що, попри дуже різні історії, у них спільні страхи: втратити близьких, країну, дім. Тому і виникла ідея створити відео, яке би додало сил українкам. Тим, кого війна позбавила спокою, любові і затишку. Нагадати, що у них є спільний дім, матір-Батьківщина, яка їх любить і чекає додому».
Автори відео:
Продакшн — AuROOM FILMS у партнерстві із комунікаційною агенцією UK communications
Режисерка відео: Ріта Кузьміна
Оператори: Катя Гуцол, Артем Козирев
Коптер: Євген Педін
Сценаристка: письменниця Оксана Шаварська
Текст читає: акторка Наталка Денисенко
Режисер монтажу: Віктор Глуцький
В ролях: Ольга Князєва, Еліна Бекетова, Регіна Маяковська, Єсенія Ковальова.
