«Між прощанням і поверненням»: Мистецький арсенал представить нову виставку українського мистецтва

«Між прощанням і поверненням»: Мистецький арсенал представить виставку українського мистецтва про досвід втрати рідного дому та спротив забуттю.

У четвер, 30 травня, у Мистецькому арсеналі відкриється виставка під назвою «Між прощанням і поверненням». Виставка представить твори 17 українських митців та мисткинь: Катерини Алійник, Пьотра Армяновського, Григорія Бондаренка, Андрія Достлева, Катерини Єрмолаєвої, Алевтини Кахідзе, Ольги Кyзюри, Віталія Куликова, Ніни Лагути, Зої Лактіонової, Георгія Мамардашвілі, Елізи Мамардашвілі, Дар'ї Молокоєдової, Севілі Наріман-кизи, Вікторії Розенцвейг, Юрія Соловія, Даші Чечушкової.

Виставка «Між прощанням і поверненням» почне роботу в перший день Книжкового Арсеналу і триватиме два місяці після завершення фестивалю, до 4 серпня. Відвідувач_ки побачать роботи, створені спеціально до виставки, а також протягом 2017-2024 років.

Автори та авторки звертають увагу на досвід вимушеного переселення людей, які покинули домівки через окупацію, війни, екологічні зміни в наш час та впродовж ХХ століття. У центрі уваги не лише катастрофа російського вторгнення до України. Виставка розповідає про повторювані досвіди вигнання з рідних місць протягом століття: від історії українських Ді-Пі (displaced persons) періоду Другої світової війни й тих, хто мусив покинути домівку через затоплення територій під час будівництва Кременчуцької ГЕС, до втрати дому на сучасних Донеччині та Луганщині.

Окрім сучасного українського мистецтва, на виставці «Між прощанням і поверненням» будуть представлені архівні матеріали з приватних колекцій, а саме спогади, листування та щоденники Ді-Пі (displaced persons): колишніх в'язнів концентраційних таборів, примусових робітників, біженців, військовополонених. У мультимедійному форматі можна буде побачити роботи Юрія Соловія, Віталія Куликова та Григорія Бондаренка.

«Мистецтво як втілення уяви дозволяє перевигадувати й оживлювати розірвані звʼязки, віднаходити образи й слова там, де, здавалося, їх назавжди зруйновано. Саме досвід втрати дав нам ключ до повідомлень, залишених у таборах Ді-Пі, під час Голокосту, на примусових роботах, у депортації, а також російсько-української війни у 2014 і 2022 роках. Тому час між прощанням і поверненням стає моментом для пошуку слів, віднайдення заборонених, стертих історій та усвідомлення власного місця в кожній з них», — розповідають Наташа Чичасова та Ася Цісар у кураторському тексті до виставки.

Через мистецькі практики митці та мисткині у своїх роботах наближаються до знайомих місць, які існують у реальності, але повернення до яких зараз неможливе або небезпечне для життя. Художни_ці реконструюють власні родинні історії та ландшафти дитинства, розмірковують про перетини культур і спротив забуттю. Фільми про тимчасово окуповані Маріуполь і Новотроїцьке, інсталяції про дім у Донецьку та про помешкання єврейської родини у Львові, пейзажі Херсонщини та українського Сходу, діалог із кримськотатарськими традиціями та мистецтвом — митці й мисткині осмислюють персональні травматичні досвіди переселення та евакуації. Усі вони поєднані в експозиції «Між прощанням і поверненням», яка не має традиційного поділу на тематичні блоки та зали, від якого кураторки відмовилися, щоб осмислити спільний біль і сум за домом кількох поколінь людей, для яких українські терени за різних історичних обставин стали домівкою — зокрема, для українців, кримських татар, приазовських греків, євреїв, грузинів, вірменів, поляків, ромів і багатьох інших.