«Одне з одним. Просторові діалоги. Вікторія Розенцвейг і Ася Гармаш»: нова виставка Малої Галереї Мистецького арсеналу

«Одне з одним. Просторові діалоги. Вікторія Розенцвейг і Ася Гармаш» — четверта виставка у серії діалогів художників та художниць в межах проєкту «Одне з одним. Просторові діалоги». Виставка триватиме з 30 березня до 30 квітня 2023 року у Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу».

У межах виставки авторки Вікторія Розенцвейг та Ася Гармаш розмірковують над станом очікування, який з’єднує їхні творчі практики. Стан уповільнення часу, в якому кожен із нас перебуває перманентно. Це і химерне передчуття повномасштабної війни, вірогідність якої багато кому важко було осягнути, але тепер, ретроспективно, вона виглядала неминучою. Це в’язкі й тягучі обставини пошуку своїх тем і намагання зрозуміти, чим є твоя художня практика. Це нестерпні хвилини, коли чекаєш на звістку від сім’ї після офіційних повідомлень про обстріл, чекаєш на фотографії наслідків влучань, щоб побачити, що вціліло, а що знищили росіяни. Це хистке й повне гіркої надії очікування деокупації Нової Каховки і всієї України.

Вікторія після 24 лютого минулого року зосередилася на зображенні Херсонщини у війні та хроніках окупації зі слів близьких, фіксуючи здебільшого трагічні зміни саме на тілі міста. Ася зізнається, що довгий час певним чином романтизувала естетику радянської архітектури. 24 лютого спровокувало повну переоцінку її практики, і з літа 2022 року вона почала створювати роботи, занурюючись вглиб себе та працюючи з образами вкоріненості, часу й того, що зникає.

Обидві художниці навчалися на кафедрі вільної графіки у НАОМА, що багато в чому визначає їхню стилістику і технічні засоби. Однак поза формальними дисциплінами на кшталт композиції, перспективи, кольору тощо у творчості Вікторії та Асі завжди йшлося про роботу з тим, що довкола — міським середовищем і радянським спадком у ньому. Повномасштабне вторгнення Росії змінило бачення речей і розуміння своїх практик обома художницями.

Іншою важливою частиною виставки стало залучення малих саморобних видань авторок — зінів. Такі надруковані та зшиті самотужки книжечки є чимось виразно матеріальним і дуже близьким — це те, що можна покласти в кишеню, виходячи на вулицю, позичити другові чи залишити в улюбленій кав’ярні. Вони передаються стихійно, уникають звичайних схем поширення і часто знаходять свого читача спонтанно. Вікторія зауважує, що останніми роками в її житті стало справді багато зінів — і чужих, і власних, і її участі в різних колективних зінах. Така тенденція видається доволі важливою для української альтернативної книжкової культури й мережування герметичних творчих спільнот.

У Малій Галереї Мистецького арсеналу (вул. Лаврська, 10) виставка триватиме з 30 березня до 30 квітня 2023 року

661