Під час відновлення об'єктів в Україні 56% жителів Київщини зазначили, що їхню думку не враховували – дослідження Gradus Research та URenew

На початку року Gradus Research разом із URenew провели дослідження серед жителів Київщини “Про задоволеність мешканців процесом відбудови регіону після повномасштабного вторгнення”. Щоб краще зрозуміти актуальний контекст та потреби громад Київської області, 12% опитаних мешканців Київської області незадоволені жодними результатами роботи з відновлення. 56% респондентів вважають, що їх думку не було враховано під час процесу відновлення.

У контексті робіт з відновлення після руйнувань, респонденти найчастіше називали будівництво / ремонт / відновлення у навчальних закладах (школи/садочки) (54%) та відновлення пошкодженого житла (49%). А найбільш актуальними та найбільш важливими потребами, про які говорили найчастіше, є створення робочих місць (52%), відновлення житла (46%), створення чи ремонт укриттів (40%).

Результати дослідження показали, що лише 60% респондентів частково або повністю задоволені ходом відновлення області. При цьому 56,2% вважають, що їх думка при проведенні робіт не була врахована. 

На думку учасників опитування, найбільший внесок у проведенні робіт з відновлення їх громади мали міжнародні організації (53,0%) та громадські / волонтерські організації (42,0%). Для порівняння, місцева влада та місцеві мешканці, що розділили третє місце, мають всього 29% голосів. При цьому 76% жителів Київської області готові брати участь у відновленні свого населеного пункту.

“Дослідження Gradus показало, що 70% жителів Київської області не залучені в процеси відновлення, при цьому більшість з них [76%] готові зробити внесок у відбудову як власною участю, так і грошима. Для нас це дуже цінний висновок. Цей інсайт означає, що громади мають максимально сфокусуватися на залученні своїх резидентів до процесів відновлення – зазначає Марина Кольцова, Голова наглядової ради URenew Foundation, – Але не всі знають та вміють це робити".

На думку Марини Кольцової, деякі громади роблять це формально, публікуючи плани в районних газетах, а дехто підходить більш креативно – збирає актив для обговорення планів. Але поки ще немає громади, де було б організоване повноцінне залучення – з максимальним охопленням мешканців, ефективною системою збору зворотного звʼязку тощо. Отже, для більшості громад організація активної партисипації мешканців — новий досвід. 

"Україна рухається до Європейських стандартів, де заведено, що жителі населеного пункту мають можливість звернутися до органів влади та знають, що їхня думка враховуватиметься під час будівництва тих самих доріг, пішохідних зон, соціально-культурних об'єктів тощо. Також нам необхідно піднімати рівень культури й турботу про довкілля: впроваджувати зелену енергетику, відмову від пластику, вводити звичку сортування сміття, а також грамотного й економного використання ресурсів, таких як світло, вода.” – коментує експертка.

Жителі Київщини вважають, що найбільше якість їх життя може підвищити створення робочих місць та відновлення пошкодженого житла. Трохи менше голосів вони віддали за створення та/або ремонт укриттів.

А от відновлення роботи шкіл й садочків та впровадження альтернативних джерел енергії (сонячних панелей, вітряних млинів тощо) вважають однаково важливими у піднятті якості життя.

Ознайомившись з результатами дослідження, платформа URenew вирішила оголосити конкурс на грант для дослідницьких агенцій, щоб детально вивчити потреби мешканців Київської області у питаннях відбудови їх міст та містечок.

Його мета: залучення жителів до розбудови своєї громади й участі у її майбутньому, визначення пріоритетних напрямків розвитку та подолання наслідків воєнних дій.

В рамках виконання мети своєї діяльності стосовно відбудови громади за принципом build back batter (“відбудувати краще, ніж було”), sustanability (будівництво з урахуванням екологічної стабільність, безпечного використання природних ресурсів), та у світлі євроінтеграційних процесів URenew запрошує долучитися до дослідження актуальних потреб громади та варіанти їх забезпечення.

Як тестовий регіон для імплементації нових підходів до відбудови Київської області вибрали Бишівську ОТГ. Щоб тут усе було зроблено з урахуванням думки місцевих жителів, потрібно було провести дослідження, за результатами якого визначити головні вектори відбудови.

“Внаслідок ракетного обстрілу та авіаудару у Бишівський ОТГ було пошкоджено фактично всі приміщення комунальної власності. Зруйновані дороги, вуличне освітлення. За 2022-2023 роки ми встигли зробити дуже багато: відремонтували та запустили дитячий садочок, розпочали будівництво нового, відремонтували та запустили школи у Бишеві та Ясногородці, розпочавши побудову укриття цивільного захисту, демонтували будівлі, які вже неможливо було відновити. А вуличним освітленням наразі забезпечено практично 100% вулиць Бишева.

Наразі для жителів Бишівської ОТГ важливо, щоб був транспорт та своя комунальна техніка, насамперед для продовження демонтажних робіт із розбору завалів. Також потрібні місця для дозвілля — щоб люди могли піти десь відпочити, зайнятися спортом. На сьогодні також важливе питання дитячого дозвілля, тому ми хочемо побудувати центр дитячої творчості, щоб діти могли займатися. Далі — відбудувати приміщення сільської ради

"Так, Буча та Ірпінь постраждали більше, ніж ми. Ми знаходимося далі, у нас менше втрат. Але хочеться, щоб про нас теж не забували. Тому ми дякуємо ініціативі платформи URenew, що обрали Бишів як тестовий регіон для створення дорожньої карти розвитку населеного пункту. Для нас це дуже важливо.” – зазначив Іван Рознай, голова Бишівської ОТГ.

Головне завдання URenew наразі – організувати якісне залучення мешканців Бишівської ОТГ до процесів відновлення. Щоб створити та презентувати дорожню карту розвитку Бишева до 2027 року з урахуванням потреб населення.

Перший етап — польові дослідження громади, формування фокус-груп та активу Громади, визначення найефективніших каналів комунікації з мешканцями, виявлення потреб та SWOT-аналіз (цей типу аналізу застосовується у процесі стратегічного планування, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії: сильних і слабких сторін проєкту, можливостей, що відкриваються при його реалізації, та загроз, пов'язаних з його здійсненням).

З повним описом умов подачі на грант та терміни прийоми заявок можна ознайомитися за посиланням.

Для виконання першого етапу планується підключити групу соціологів, задача яких — охопити максимальну кількість жителів тестового регіону та виявлять їхні безпосередні потреби. Ключова ідея — підхід має бути гарно масштабованим на інші громади. Саме тому наразі URenew відкрили грант на виконання цієї роботи.