TABASCO презентували проєкт, завдяки якому можна почути голос Тараса Шевченка

Команда TABASCO презентувала проєкт, завдяки якому можна почути голос Тараса Шевченка. Справа в тому, що перший фонограф для запису і відтворення звуку був винайдений у 1877 році, через 16 років після смерті Тараса Шевченка, тому записів голосу письменника не існує. Але зараз завдяки новітнім технологіям ми можемо його почути. Проєкт було реалізовано спільно з компанією Wantent.

Розробку TABASCO присвятило 30-річчю Незалежності України, адже наша нація за століття існування сформувала унікальну культуру, яка має свою історію розвитку. І уявити її без особистостей, які сформували обличчя України та продовжують робити це сьогодні – просто неможливо!

Це один з найскладніших проєктів нашого агентства, який об'єднує культурне ядро України з сучасними технологіями. Результат — голос нації, який ожив, і демонстрація того, на що здатен креатив, що таке — сила ідеї.

Олександр Смірнов, співзасновник та партнер TABASCO

У відеокейсі разом із зовнішніми експертами TABASCO розповіли, як, за відсутності будь-якого запису, вдалося синтезувати голос поета. Для втілення ідеї було використано точні антропометричні дані, що вдалося встановити завдяки його посмертній масці.

Наукові дослідження підтверджують кореляцію між голосом людини та її характером, темпераментом, зовнішністю. Подібний проєкт вже був реалізований у Нідерландах, де ініціативна група відтворила голос Рембрандта. Але якщо голос художника — це просто цікаво і круто, то вірші, відтворені голосом самого автора, тим паче – одного із символів нації, — це вже певною мірою сакральна та дуже символічна площина.

Олег Завгородній, Associate Creative Director TABASCO

Аби голос максимально відповідав дійсності, до проєкту доєдналася група шевченкознавців. Експерти займалися пошуком та аналізом додаткової інформації за спогадами очевидців щодо зовнішності, голосу, способу життя та звичок.

«Для проєкту нам була потрібна інформація про зовнішність Шевченка, його голос, звички, манеру поведінки у побуті, яку необхідно було розшукати у спогадах його сучасників. Це був надзвичайно захопливий досвід, адже завжди цікаво дізнаватись про побут людини, як вона жила, що робила. Таким чином ми досліджували те, що не завжди можна прочитати і знайти у офіційних біографіях, побачити Шевченка трохи з інакшого боку», — коментує Олег Магдич, завідувач сектору експозиційної роботи в Національному музеї Тараса Шевченка.

На основі посмертної маски було створено 3D-модель голови Шевченка. Далі, за допомогою багатофакторної моделі та нейромережі, зі 108 знайдених двійників Шевченка відібрали найбільш репрезентативних. Вони максимально відповідали десяткам сформованих параметрів серед яких: зовнішність, зріст, статура, регіон, особливості здоров’я та інші. На останньому етапі, завдяки технології нейронного синтезу, було об’єднано риси трьох голосів та відтворено голос письменника.

«Наша команда для реалізації проєкту розробила методологію збору та обробки даних: голосу, зовнішності, звичок. За допомогою спеціального web-застосунку ми автоматизували процес збору інформації і запису семплів голосу учасників. Всі дані були оброблені та проаналізовані спеціальними алгоритмами та передані в багатофакторну модель, яка допомогла сформувати рейтинг кандидатів для подальшого синтезу голосу Шевченка», — коментує Олексій Шалденко, кандидат технічних наук, співзасновник WANTENT.

Розробка тривала близько року, а участь у ньому взяли 150 експертів із різних сфер.