В Мистецькому арсеналі відкрилась виставка українського футуризму «Футуромарення»

Мистецький арсенал продовжує перевідкривати культурну спадщину України ХХ століття проєктом «Футуромарення», присвяченому яскравому авангардному спалаху — футуризму.

Виставка на 4 тис. м² презентує найбільш радикальну візію мистецтв 1920-х в Україні: деструкції старої мистецької форми та її модернізації. Експеримент і провокація, змішування серйозного і смішного, політичного і побутового — таким був шлях футуризму.

Проєкт «Футуромарення» — не лише про мистецтво. Він, передусім, про людину і суспільство, які постають перед викликами доби — соціальними, економічними, світоглядними.

«Бацила футуризму», за метафоричним визначенням Михайля Семенка (1922), зародилась в Італії і поширилась світом на початку ХХ століття. Невизначеність (марення) та процесуальність важливі для футуристів як концепти творчих пошуків; звідси — назва виставки.

Куратори «Футуромарення» — Вікторія Величко та Ігор Оксаметний працювали над проєктом понад два роки, досліджуючи архіви та фонди українських музеїв.

У просторі виставки вони зібрали майже півтисячі експонатів. Це і знакові, і маловідомі твори з 19 державних інституцій культури (музеїв, архівів, бібліотек, дослідницьких центрів) та 8 приватних колекцій, архівні документи, фотографії, ігрові та хронікальні кінострічки.

Зокрема, це єдині збережені в Україні супрематичні вишивки Ніни Генке-Меллер, а також твори Давида Бурлюка, Олександри Екстер, Олександра Богомазова, Марії Синякової, Бориса Косарева, Сандро Фазіні, Василя Єрмилова, кінокамера і фільми Євгена Деслава та інші.

На виставці також можна побачити реконструкцію сцени з вистави Ігоря Терентьєва «Дивак», нереалізованого футуристичного архітектурного проєкту Театру масового музичного дійства у Харкові, мультимедійну інсталяцію «Поезомалярство» на вірші Михайля Семенка. 

Це вже не перший проєкт Мистецького арсеналу, що перевідкриває українську культурну спадщину ХХ століття. Попередні проєкти з цієї лінійки «Курбас. Нові світи» (2018) та «Бойчукізм. Проєкт «великого» стилю» (2017). 

Фотографії: Олександр Попенко