4 лютого Верховна Рада прийняла закон, який врегулює сферу дистанційної роботи, роботи з дому та роботи з гнучким графіком. Ці три поняття в законі чітко розмежовані.


  • Дистанційна робота виконується поза робочих приміщень або території роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника через інтернет. Порядок і терміни звітності, а також обов'язковий період відключення, протягом якого працівник може переривати зв'язок з роботодавцем, визначається договором.
  • Надомна робота виконується поза виробничих або робочих приміщень роботодавця, за місцем проживання працівника або в інших визначених ним приміщеннях з наявністю закріпленої зони та всіх необхідних інструментів праці, необхідних для виробництва продукції або надання послуг роботодавцю. Роботодавець самостійно вирішує, яким чином доручати працівнику роботу і контролювати її виконання, і забезпечує облік виконаної роботи.
  • При гнучкому робочому режимі законопроєкт визначає обов'язок роботодавця забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найповнішим і раціональним його використанням працівником. Також роботодавець може погоджувати час роботи працівника, для якого запроваджено гнучкий режим, з режимом роботи інших працівників, шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.

У законопроєкт йдеться, що вимагати переходу на дистанційну роботу працівники можуть в таких випадках:

  • Вони страждають від дискримінації, сексуальних домагань чи насильства на робочому місці та можуть це довести.
  • При необхідності самоізолюватись в період пандемії, а також при загрозах техногенних катастроф, стихійних лих і військових дій.
  • При наявності вагітності, дітей до 3 років, дітей-інвалідів.

Роботодавець має право відмовити, якщо організувати виконання обов'язків працівника в дистанційних умовах неможливо.


Джерело: ain.ua.