Від Платона до Наталки Полтавки: як мізогінія вплинула на жіночі долі в Україні?
Проєкт «Жіночі Студії» продовжує досліджувати ключові аспекти жіночої історії. У новому випуску магістриня з культурології та дослідниця жіночої історії Галина Островерхова розповідає про історію мізогінії – упередженого ставлення до жінок, яке бере свій початок з часів Античності.
Галина Островерхова пояснює, що античні філософи Платон і Арістотель заклали основи мізогінії. Хоча Платон визнавав право жінок на освіту, він також ототожнював їх з матеріальною і плотською складовою, протиставляючи їх чоловікам, які, на його думку, представляли духовне. Арістотель, зі свого боку, називав жінок «неповноцінними» та вважав, що жінка – це «недороблений чоловік», проголошуючи їх другорядними членкинями суспільства.
Лекторка також розглядає вплив християнства на мізогінію, зокрема у Старому Заповіті, де жінка створюється з ребра чоловіка. Це підкреслює її вторинність. Доктрина первородного гріха, де Єва виступає ініціаторкою, закріпила ідею залежності жінок у суспільстві.
Цікавою є згадка про козацьку культуру, де чоловікам десятиліттями прищеплювалась необхідність дистанціюватися від жінок. Тих, хто порушував цю «традицію», суворо карали. Галина Островерхова наводить приклад з історії, коли козаків, які мали стосунки з жінками, били палицями, і це часто призводило до їх смерті.
Окрім негативних аспектів, у випуску також йдеться про перші сильні жіночі образи в українській літературі. Одним із таких є Наталка Полтавка Івана Котляревського, яка стала символом жіночої сили та гідності в українській драматургії. Наталка Полтавка — це вольова та самостійна дівчина, яка не поступається своїми принципами, попри суспільний тиск. Її образ значною мірою відійшов від традиційних патріархальних уявлень про жінку, зробивши її однією з перших українських літературних героїнь, яка виявляє індивідуальну волю.
У лекції Островерхова звертає увагу на визначних жінок Бессарабії, таких як Христина Алчевська, яка відіграла ключову роль у розвитку освіти в Україні. Христина Алчевська була засновницею першої безкоштовної школи для дорослих в Харкові, яка згодом здобула міжнародне визнання. Завдяки її зусиллям, тисячі жінок та чоловіків отримали можливість здобути освіту, що було рідкісним явищем на той час.
Інша видатна постать, Олена Доброграєва, заснувала один із перших жіночих гуртків у Києві, який став осередком для інтелектуальної та соціальної діяльності жінок. Доброграєва активно просувала ідеї жіночого руху та виступала за права жінок на освіту і рівноправність, закладаючи основи для подальшого розвитку феміністичного руху в Україні.
Ці приклади показують, як історичні упередження вплинули на становище жінок і їхню боротьбу за рівноправність. Саме для увічнення таких постатей був створений проєкт «Жіночі Студії», що висвітлює жінок, які сформували історію України, ставлячи запитання: «Якщо ми не знаємо історію половини людства, чи можемо стверджувати, що знаємо свою історію взагалі?».
У попередніх відео проєкту, докторка історичних наук Оксана Кісь розвінчувала міфи про матріархат в Україні, а журналістка проєкту «Втрачений Ужгород» Тетяна Літераті розкрила історії видатних жінок, які суттєво вплинули на культурне та суспільне життя Закарпаття.
Проєкт вже доступний на платформах YouTube, Instagram, TikTok і має на меті привернути увагу до значущості жінок в історії та їхнього внеску в розвиток українського суспільства.
