Вийшла друком книга «Нарбут» — перша книга в Україні, кожний екземпляр якої має унікальну обкладинку, згенеровану алгоритмом. Дизайн книжки та обкладинки розробила команда Numo Team (Саша Биченко та Олексій Сальников за участю Олега Шедловського та Аліни Бєлової). Книга вийшла у видавництві «Родовід». 

Для цього дизайнери створили спеціальний алгоритм, який генерував випадкові композиції з творів Нарбута, що увійшли до книги (це майже 500 зображень). Алгоритмом змінювався набір ілюстрацій, їх кількість, положення та розмір. Після цього найбільш вдалі варіанти дизайнери обирали власноруч. Так вийшло 500 унікальних обкладинок, по одній на кожний екземпляр накладу. 

«Оригінальний «Нарбутівський збірник», що його було видано посмертно для вшанування пам’яті митця, не зберігся повністю. Вціліли тільки два неповні примірники. Наклад був знищений 33-го року в друкарні — майже всі автори на той момент були репресовані або розстріляні радянською владою. Українська культура в 33 році вже була злочином. Обкладинка збірника теж не збереглася, і якою вона була в оригіналі — можна тільки здогадуватись. Це стало нашою відправною точкою в дизайні обкладинки.

Друга важлива річ — сьогодні ми майже нічого не знаємо про доробок Нарбута. Так, навіть не зважаючи на те, що він один з найвизначніших українських дизайнерів 20 століття. Остання книга про Нарбута (не рахуючи цьогорічного видання «Абетки» видавця Олександра Савчука) була видана ще в середині 80-х. Звісно, в радянському погляді не акцентувалася увага на національній графічній ідентичності, що її розвивав Нарбут, а якщо її і торкалися — то в колоніальному дискурсі. Відтак, навіть в 2020 гугляться два-три десятки одних і тих самих знакових (а насправді — розтиражованих) нарбутівських робіт. Розмістивши на обкладинці випадкові комбінації відомих та рідкісних робіт, ми хоч трохи руйнуємо цю стіну при одному тільки погляді на книжкову вітрину» — Саша Биченко, дизайнер проєкту.

Книга «Нарбут» є відтворенням втраченого «Нарбутівського збірника» статей і спогадів про українського художника-графіка, ілюстратора, дизайнера, одного із засновників і ректора Української академії мистецтв Георгія Нарбута. Збірник готувався ще за життя митця (до 1920-го року), вийшов у 1933 році та був знищений одразу ж у друкарні.

Реконструйований збірник доповнили спогадами друзів і колег, в тому числі Василя Кричевського і Миколи Зерова, автобіографічними уривками, статтями мистецтвознавців середини XX століття, листами, а також вступною статтею Сергія Білоконя, який і зберіг один з уцілілих екземплярів до наших днів. Серед авторів також Федір Ернст, Стефан Таранушенко, Еріх Голлербах, Володимир Січинський та інші.

«Звісно, підступаючи до складної та часом болючої теми української візуальної ідентичності, ми не могли не думати, якою візуальною мовою ми маємо говорити про історію. Ми пам’ятаємо минуле, але живемо сьогодні, і націлені у майбутнє, тож вважаємо, що стилізація та імітація історичного стилю тільки завадить схопити головне, що є в книжці — а це і є сам Нарбут та його надбання. Разом з редактором книги Богданом Завітієм ми пройшли важливий шлях від наміру буквального репринту збірника до відтворення його духу та змісту сучасними засобами.

Також ми багато розмірковували над тим, якою може бути книга, як найбільш консервативний і одночасно надійний формат збереження інформації, у часи цифрової уваги, постправди, рухливих ідентичностей і гібридної війни, коли головним медіа став смартфон. Тому саме таке дизайн-рішення з плинною формою, але єдиним меседжем здалося нам точним і правильним» — Олексій Сальников, дизайнер проєкту.

Видання є частиною проєкту «Нарбут XXI», організованого видавництвом «Родовід» у партнерстві з Українським Інститутом Модерного Мистецтва за підтримки Українського культурного фонду.

Джерело: прес-реліз