Медіарішення на захисті України: які проєкти учасників REALIES підтримують наш інфофронт

Ми вже розповідали про комунікаційні проєкти учасників програми REALIES, основані на журналістських рішеннях. Представляємо другу групу, яка використовує науковий підхід до оздоровлення інформаційної екології.

Лідія Акришора

Асистентка професора Тімоті Снайдера, програма «Україна в європейському діалозі» Інституту гуманітарних наук у Відні, Австрія. Керівниця напряму PR та комунікацій Товариства Української молоді в Австрії (ТУМА)

Як експертка з комунікацій Лідія давно працює з кросмедійними дисциплінами та проєктами. Саме завдяки її медіакампанії світ дізнався та відгукнувся на один з кращих прикладів культурної дипломатії — Український бал у Відні.

Завдяки участі у програмі Лідія хоче заповнити прогалину комунікаційного контексту двох країн і проапгрейдити платформу Інтерактивний український Відень. Медіамайданчик в форматі онлайн-архіву розповідає про людей та події, які пов’язують Австрію та Україну.

Робота над проєктом — величезне джерело натхнення. Мені дуже боляче спостерігати, як австрійсько-український комунікаційний контекст розглядається з пострадянської чи російської перспективи. За допомогою платформи можна було б уникнути багатьох непорозумінь», — каже Лідія.

У планах — наповнити платформу не тільки статтями про різні аспекти культурних зв’язків, а й створити аудіоісторії, відеконтент, рзробити тематичні маршрути. Крім того, платформа дозволяє записати цикл лекцій або майстер-класів, які б стали джерелом якісного контенту як для австрійців, так і для українців.

Вероніка Солопова

Наукова співробітниця Dahlem Center for Machine Learning and Robotics (DCMLR)

В рамках роботи над докторською дисертацією Вероніка працює над завданнями обробки природної мови, а саме над автоматизованими інструментами модерації контенту, розпізнаванням фейкових новин, пропаганди, а також над етикою штучного інтелекту в цій галузі.

Наукова діяльність експертки вже отримала міжнародне визнання: розроблені неї інструменти були представлені на глобальних конференціях і висвітлені у рецензійних журналах.

Я вже навчила прозорі надійні моделі виявляти російську пропаганду англійською, французькою, румунською, російською та українською мовами з точністю до 93%. Було б чудово знайти дані німецькою та італійською мовами, щоб розширити сферу охоплення. Крім того, я шукаю фінансування та інженерів, які могли б допомогти мені створити плагін або вебсайт, який би допоміг виявляти пропаганду», — розповідає Вероніка

Розробки Вероніки можуть допомогти українському інформаційному фронту та фахівцям виявляти джерела пропаганди та блокувати їх. З іншого боку, інструмент, популярний в іноземних країнах, може допомогти підвищити обізнаність іноземних громад про небезпеку та методологію кремлівських кампаній дезінформації.

Павло Мерзликін

Викладач Криворізького державного педагогічного університету

Павло спеціалізується на вивченні та розробці інструментів медіаграмотності. У 2019 році він отримав грант DAAD на участь у семінарі з викладання критичної цифрової грамотності, організованому Технічним університетом Кайзерслаутерну, Ганноверським університетом імені Лейбніца та Єреванським державним університетом. Через два роки його курс з основ кібербезпеки увійшов до ТОП-5 авторських ІТ-курсів, які викладаються в українських університетах за версією компанії SoftServe. Зараз Павло викладає курси з медіаграмотності та кібергігієни для студентів і дорослих, розробляє програмні засоби для аналізу даних, що знаходяться у відкритому доступі, є науковим керівником призерів міжнародних конкурсів і виставок. 

Сучасне інформаційне середовище й рівень технологій є такими, що недостатньо просто навчитися критичному мисленню й основам медіаграмотності. Потрібно створювати ефективні відкриті цифрові інструменти й навчати людей користуватися ними, формувати розуміння основних технічних аспектів цифрового середовища. 

Павло працює над дослідженням, метою якого є розробка програмного забезпечення для виявлення фальсифікацій під час електронних голосувань. Це вже дозволило виявити сотні потенційних «ботів» або фактів витоку персональних даних серед підписантів петицій до Президента України. Деякі проміжні результати вже були опубліковані в науковій статті. 

«Питання виявлення фальсифікацій голосувань рідко розглядається у звітах з аналізу електронних петицій. Однією з причин є відсутність ефективних інструментів збору доказів, — розповідає Павло. — Запропонований підхід може бути використаний журналістами, неурядовими організаціями та незалежними дослідниками для обробки інших даних, що знаходяться у відкритому доступі, як-от соціальні мережі тощо». 

Участь у REALIES стала для Павла цінним досвідом, який можна буде імплементувати у викладацьку діяльність та курси підвищення кваліфікації вчителів.

Світлана Дворянчикова та Юлія Бондарчук

Світлана та Юлія викладають в університеті та одним з найпріоритетніших своїх завдань вважають протистояння про українське суспільство як у рідній країні, так і за кордоном.

Їхня ідея — створити базу даних випадків фейків та неправдивих новин про українських громадян, дослідити їх лінгвокультурні компоненти та механізми впливу, оприлюднити наукові механізми соціального опору дезінформаційним впливам.

Ми прагнемо поєднати дослідження, освіту та мистецтво для студентської, професійної та широкої спільноти аби розробити механізми розвінчання вже існуючих фейків та запобігання їх формуванню щодо українських реалій», — каже Світлана

Спеціалістки планують створити наукову базу та запустити практичну роботу творчої студії та науково-освітньої лабораторії «Sensy», яка б ефективно досліджувала, візуально ілюструвала та активно протидіяла створенню та поширенню дезінформації про українське суспільство в Україні та світі.

Марія Гриневич 

У програмі REALIES Марія працює над дослідженням та протидією пропаганді в міжнародній комунікації.

Марія, українська журналістка, співзасновниця інформаційного агентства Соцпортал, хоче розвити медіапроєкт Die Ukraine auf dem Prüfstand, який буде протистояти російській пропаганді в Німеччині. 

Більшість громадян ЄС вважали, що війна закінчиться за кілька тижнів. Вони приймали українських біженців у своїх домівках, забезпечуючи їх усім необхідним для переселенців. Але наближається «холодна зима». Німці схильні звинувачувати тих, кого вони підтримували всього кілька місяців тому, і закликають «просто припинити війну і почати мирні переговори». Це дуже небезпечна тенденція», — пояснює вона

Проєкт має на меті попередити про можливу «українську міграційну кризу», контекстуалізувати російського-український конфлікт і чітко роз’яснити його причини та наслідки.

Для довідок:

Програма REALIES створена betterplace lab в кооперації з 1991 Accelerator.

betterplace lab — німецький дослідницький центр, що займається дослідженнями цифрових інновацій для суспільного сектору.

1991 Accelerator — український акселератор проєктів, які створюють impact для країни.