Розмір шрифтів у навігації

Раніше я писав про шрифти для навігації та в чому їхня відмінність від інших. Сьогодні хочу написати про другу важливу характеристику для навігації — розмір літер, що забезпечує читабельність тексту з відстані.

Можливість прочитати текст з відстані залежить від двох факторів: гостроти зору людини, яка читає текст, та розміру літер. Ці значення обернено пропорційні: ідеальний зір це гострота = 1 (ну або ж 100%), дозволяє читати менший текст (або з більшої відстані). Чим менша гострота зору, тим більший текст потрібен. Але при цьому завжди є обмежена площа для інформації (у просторі або ж у матеріалах), тому це завжди буде компроміс між достатньою читабельністю тексту.

У цьому дописі спробував зібрати усі матеріали на цю тему, з якими стикався. Якщо у вас є доповнення, то пишуть мені на пошту.

Стандарт Transport for London

Перший документ, в якому зустрів опис розмірів тексту — гайдлайни транспорту Лондону (TFL; чомусь останнім часом працює тільки через VPN). Ця картинка присутня майже у кожному документі дизайну знаків. В цій картинці наведена таблиця типорозмірів, які використовуються всюди у транспорті й показана шкала розмір тексту та відстань з якої текст читатиметься.

По цих цифрах видно що на кожен 1 м відстані має бути 3,4 мм прописна літера (Cap height) та 2,5 мм рядкова літера (x height).

Для визначення цієї величини було проведено дослідження читабельності саме цього шрифту і, здається, орієнтувались на гостроту зору не нижче 0,5 (знаходили колись ці документи, але зараз загубив посилання; якщо хтось знайде скиньте, будь ласка, додам).

Стандарт DIN 1450

DIN 1450 — німецький стандарт. Рекомендації ґрунтуються на нормальній гостроті зору принаймні 70% (гострота зору ≥ 0,7). Доведено, що практично прийнятними є коефіцієнти від 1,4 (гострота зору ≥ 0,5) до максимального 1,75 (гострота зору ≥ 0,4). Використовуючи ці коефіцієнти, розмір шрифту можна помножити для текстів, спеціально розроблених для читачів з порушеннями зору.

Для відстані 1 м = 3,8 мм розмір x-height (або 22,8 pt; це саме про рядкову, а не загальний кегль).

Тут є калькулятор по стандарту DIN 1450, який враховує також поправки на освітлення, вид текста, кут зчитування тощо. Також там наведена механіка обчислень і посилання на вижимки зі стандарту. Дуже корисний інструмент.

Які ще зустрічаються документи

Я намагаюсь збирати різні згадки по розмірах літер. Цифри всюди дуже схожі між собою і на наведені вище стандарти, тому можна на них орієнтуватись.

Презентація Urbanite

Дуже гарна презентація від Urbanite про процес навігації. Там згадуються такі цифри: 10 мм рядкова літера на 3 м відстанв, або 3,3 мм на 1 м.

Wolfstrome

Часто в Пінтересті можна зустріти таку картинку від студії Wolfstrome, але її ніде немає в нормальній якості. Цифри: 4.4 мм Cap height (заголовна) на 2 метри.

Стаття студії Farm

У цій статті згадуються такі цифри: 20 мм Cap height на 5 м, або 4 мм на 1 м. А ще наводиться розмір для зчитування з авто залежно від швидкості: 40 мм для 30 км/год.

Навігація в аеропорту Далласа

У гайдлайнах аеропорту Далласа вказаний розмір Cap height 1’’ дюйм на відстані 25’ футів, або 25,4 мм на 7,62 м, або 3,33 мм на 1 м.

Гайдлайни навігації медзакладів Австралії

У документі зустрічаються ті ж 10 мм на 3 м, або 3,33 мм на 1 м.

А це ще документ з Британії.

Гайд транспортної та велонавігації Окленду

У документі є схожа картинка, як в TFL, але розмір у пунктах, тобто це кегль, а не розмір літери: 600 пт на 45 м, або 13,33 pt (4,7 мм кегль, а літера ті ж 3,33 мм) на 1 м.

The Legibility of Serif and Sans Serif Typefaces

Великий документ авторства John T. E. Richardson про дослідження читабельності шрифтів на папері та екрані.

Роботи дослідниці шрифтів Sofie Beirer

Різні роботи є на сайті, а згадаю я роботу Reading Letters. Designing for legibility. Там згадуються теж різні аспекти читабельності літер.

Автомобільна навігація

Під час досліджень автомобільної навігації знаходили такі цифри: 10 мм літери на 4,8 м відстані. Цифра дещо більша, оскільки умови зчитування на дорозі більш критичні (менший час, більша швидкість).

Експеримент А3 для київських адресних табличок

Коли розробляли дизайн адресних покажчиків для Києва, то підійшли до процесу зі всієї прискіпливістю. Ми вигадали свій експеримент, щоб визначити оптимальний колір покажчиків та одночасно протестувати розмір шрифту на читабельність з відстані.

Саккади та як ми читаємо текст

Спочатку треба зрозуміти, що люди не читають текст по літерах. Спочатку око чіпляється за початок слова, потім шукає його кінець, перестрибуючи решту літер, а потім повертається на початок і далі читає слово. Такі мікро рухи ока звуться саккадами, а мозок відсіює і ми бачимо вже плавну картинку. Ще приклад саккад на сайті Leserlich.

У цьому легко впевнитись: «ми мжоемо псиати у будь-якій фомрі, як нам хоечться (кжоного разу, клои пешра й отсання бувки зебргели свій пордяок), і ткест бдуе чтиабеьлним». Це зветься типоглікемія — когнітивний процес, завдяки якому ми можемо зчитувати текст з посилками, тому що мозок спирається не тільки на те що бачить, але й на те що має побачити.

Додаткову роль в розрізненні літер грають виносні елементи, які роблять форму літер більш впізнаваною серед решти тексту. Тому наприклад такий текст легше читати, ніж набраний усіма прописними.

Офтоп. До речі, тому всі рухомі рядки тексту на транспорті погано працюють, бо як раз не дають читати слова повністю. І поки довга назва покажеться, автобус вже поїде. Для уникання проблем є гарна практика — виводити лише кінцеву, бажано коротку і додавати піктограму (наприклад, М для позначення метро, чи потяг для вокзалу). Цього достатньо щоб зрозуміти напрям, а вже детальний маршрут має бути на зупинці і всередині рухомого складу.

Сам експеримент

Щоб обійти звички мозку ми придумали створити набір випадкових літер без виносних, які не складатимуться ні в які слова, щоб максимально ускладнити зчитування і створити якомога непрості умови. Також ми порівнювали кілька кольорів тексту і тла, бо існував негласний аргумент про те що жовтий на синьому чи синій на жовтому працює найкраще.

Спочатку думали просто випадкові вимволи набирати, а потім ще й прибрали виносні і трохи скоротили кількість символів, щоб трохи швидше тестувати

Тож ми ставили зразки різних кольорів на велику відстань і пропонували підходити по кроках, доки людина не починала читати всі літери на табличці. Фіксували відстань замірювали гостроту зору кожного, і потім проаналізували все.

Зараз вже результат не знайду, але ми дійшли висновку читабельності літер десь 3,5 мм на 1 м. Тому вирішили що можемо спокійно користуватись таблицею TFL для схожих шрифтів.

Ще один з тестів, який могли бачити — тестування тексту в метро. Хоч воно більше стосувалося вибору кольору тла для знаків з підсвіткою в умовах недостатнього освітлення метро.

Що в Україні

Окрім ДСТУ по дорожніх знаках (але це окрема тема), єдиний документ, який хоч якось торкається теми читабельності тексту — ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», в конкретно додаток В. В ньому наведено наступну таблицю розмірів:

Але ця таблиця і додаток в цілому викликає лише питання. На чому основані такі величезні розміри літер, які в 5-10 разів більші за закордонні? Чому діапазон з різницею в два рази і на які саме цифри орієнтуватись для 30 метрів: на 52 см чи на 104? Додатково сумніви в реальності описаного викликають назви шрифтів, які, по-перше, написані з помилками, по-друге, вказані такі, які не варто використовувати для навігації взагалі. Тобто за цим документом немає ніякого обґрунтування.

~

Маю надію інформація була вам корисною і допоможе в роботі. А як будуть питання чи якісь побачите ще подібні приклади, або дослідження, то напишіть мені, додам.