Цифровий простір «Музей вкраденого мистецтва»
Музей вкраденого мистецтва — це волонтерський проєкт, націлений на боротьбу з російською агресією, який являє собою цифровий простір для збереження та документування злочинів проти української культури.
Російське повномасштабне вторгнення стало переломним моментом не лише для мільйонів українців, а й для багатьох експонатів української культури та мистецтва. За майже два роки рашисти вкрали в Україні десятки тисяч витворів мистецтва, включно з артефактами, вік яких перевищує тисячу років. За даними Міністерства культури, розкрадені або знищенні експонати 40-ка українських музеїв (станом на жовтень 2022 року). Детальніше про це Олена Зенченко розповідає у Спецпроєкті Сергія Мамаєва.
Це неймовірна втрата та трагедія для нашого народу, тому ми створили простір, де можна переглянути вкрадені роботи з будь-якої точки світу та будь-якого пристрою, привернувши увагу до цієї теми в міжнародному інфопросторі.
«Це не просто архів вкрадених робіт, а мистецьке переосмислення злочину, який вчинила росія щодо українського народу. Ми сподіваємось, що наш музей зможе привернути увагу світу до цієї проблеми та вплине на процес повернення цих експонатів на батьківщину», — зазначив Лесь Якимчук, співзасновник та креативний лід linza agency.
Варто зазначити, що кімната з творами викраденими з Маріуполя, це лише перша частина — прототип. Дуже складно пояснити потенційним партнерам (в тому числі музейникам) у чому ідея нашого проєкту, якщо ніхто такого раніше не робив. Тому linza agency ухвалили рішення створити прототип власними силами, а вже тоді пропонувати цей стартовий продукт допрацьовувати разом з експертною спільнотою.
Тож якими були наші дії?
КРОК 1: Технічний процес
Інформація про вкрадене мистецтво розпорошена та фрагментарна. Щоб віднайти цифрові копії, нам довелося збирати її клаптиками — від консультацій з музеєзнавцями до відвідин ворожих медійних ресурсів, у яких вони викладають ці роботи. Це практично мікророзслідування для кожного експонату. Після того, як колекція для Музею була зібрана — взялися за створення віртуального простору.
«Це був набір різних технік. У нас не було гарного експонату, який можна було пофотографувати з різних сторін, зробити його 3D реконструкцію, це все робилося через референси. І всі ці експонати, всі текстури і всі фотографії, як вони виглядали, ми знаходили десь з фрагментів відео в соцмережах. Наприклад, в нас не було фотографій Біблії, яку вкрали, але було відео, яке знімали ще самі музейники декілька років тому, де на 5 секунд буквально показали розворот цієї Біблії. Звідти взяли фото, збільшили, вирівняли і наклали на 3д об’єкт», — розповіла Олександра Тумик, 3D дизайнер.
КРОК 2: Підготовка до релізу на українську та міжнародну аудиторії
Основним нашим завданням було написання пресрелізу, текстів і персональних листів для розсилки журналістам та ЗМІ, а також підготовка матеріалів для соцмереж для максимального охоплення цільової аудиторії. Важливо було створити віжуали для медіа та соцмереж, які б вражали відображали сутність музею. Ми розробили двомовний лендинг, а створені гугл-форми для реєстрацій на онлайн-екскурсію дозволяли вибрати зручний час для відвідування Музею. Також ми не забували й про підготовку до онлайн-екскурсії, створюючи захопливий сторітелінг для заходу, щоб відвідувачі могли зануритися у світ Музею та дізнатися більше про експонати.
КРОК 3: Реліз проєкту
Ми розіслали пресреліз із запрошенням на онлайн-екскурсію більш ніж 500 контактам, а також зробили анонс у всіх наших соціальних мережах. Нам вдалося ще більше підвищити охоплення, взявши участь у спецпроєкті Сергія Мамаєва, етерах на радіо та телебаченні.
«Ми визнаємо важливість тісної взаємодії з нашими цільовими групами, тому використовуємо різноманітні комунікаційні канали для максимально ефективного спілкування. Одним із ключових елементів нашої стратегії є використання ЗМІ для розповсюдження наших повідомлень та отримання широкого медійного охоплення. Ми також активно взаємодіємо з аудиторією через соціальні мережі, створюючи змістовний контент, який привертає увагу та сприяє взаємодії», — розповідає Анна Совщак, pr-менеджерка linza agency.
Проведення низки онлайн-екскурсій виявилося ключовим етапом у цьому процесі.
«Онлайн-екскурсія це формат, що дозволяє учасникам максимально зануритись у процес. З одного боку, ми можемо перебувати на різних континентах і у різних часових поясах, а з іншого, спілкуватися одне з одним в реальному часі, ставити питання та обмінюватись емоціями. А ще, на мою думку, саме жива екскурсія, а не описи чи аудіогід, дозволяє максимально пройнятись ідеєю та емпатією до України, оскільки одна з наших цілей — викликати емпатію у західної аудиторії до втрат культури під час війни, щоб у майбутньому, коли зʼявиться можливість адвокувати реституцію (повернення) цих обʼєктів на батьківщину, в нас була підготовлена спільнота лобістів цієї ідеї не лише серед українців, а і закордоном», — ділиться подробицями Олена Зенченко, артдиректорка linza agency.
КРОК 4: Відстежування результатів
Загалом ми отримали 40+ згадок в українських інтернет-виданнях (включно з The Village Ukraine, Свідомі, Hromadske), 5 виходів у прямий ефір, сюжет у Єдиних новинах та понад 20 згадок у міжнародному інфопросторі. Наші онлайн-екскурсії простором відвідало понад 300 осіб, а загальний час проведення становить понад 3 години.
Загальне охоплення кампанії перевищило позначку 1 810 268 млн.
Надалі ми плануємо доповнювати цю кімнату (Маріуполя) іншими експонатами у кооперації з музейними працівниками та експертами, в яких збереглись відцифровані твори, а також працювати над наступними кімнатами — Херсонщина, Харківщина, Сумщина, Запоріжжя. Багато творів мистецтва було вивезено з Донецька та Луганська, території окупованого Криму, це дуже велика тема, в якій ми плануємо продовжувати працювати, тому для Музею вкраденого мистецтва це лише початок.
Креативна команда:
Ірина Шостак — СЕО та маркетинговий лід, linza agency;
Лесь Якимчук — Креативний лід, linza agency;
Олена Зенченко — Артдиректорка linza agency;
Олександра Тумик — 3D дизайнерка;
Ізабелла Аронсон — Head of PR, linza agency;
Іванна Власюк — Продюсерка, linza agency;
Михайло Комаров — Креативний копірайтер, linza agency;
Анна Совщак — PR-менеджерка, linza agency;
Аліна Іванченко — Intern PR-менеджерка, linza agency.