Успішне впровадження Agile-практики в роздрібній торгівлі
Усе частіше стикаюся з тим, що в компаній із широким портфелем проєктів виникають серйозні проблеми з вибором ключового напряму розвитку. Саме в такий період варто переглянути підходи та перебудувати бізнес-процеси.
На прикладі цього кейсу я хочу показати, як використання традиційних для IT-галузі практик допомагає в реалізації проєктів у роздрібній торгівлі.
До мене звернулась Олена Асланова, директор проєктного офісу ТОВ «Омега», частиною якого є Varus — мережа продуктових магазинів.
Проблеми й болі клієнта
Перед компанію постали класичні труднощі: проєкти затягуються та виходять за межі бюджету, співробітники вигоряють та звільняються, а поставленні цілі водночас не виконуються.
Окрім цього були додаткові виклики, які все ускладнювали:
- в роботі постійно було одночасно безліч проєктів;
- не було виділених команд для ведення конкретного проєкту;
- співробітники надавали перевагу операційним завданням, а не проєктним, оскільки швидко втрачали фокус.
Компанія стикнулася з тим, що навіть потенційно крутий проєкт прогоряв, бо процеси всередині компанії були погано налагоджені.
Які рішення ми прийняли
Для розв’язання цих проблем ми вирішили впровадити в традиційні ритейл бізнес-процеси гнучкі Agile-практики, які притаманні більше ІТ-галузі, а не торгівлі.
Насамперед треба було познайомити топменеджерів Varus з Agile-практиками. Для цього ми розділили навчання на два дні.
День 1. Загальний огляд практик. Особливу вагу приділили таким моментам:
- Чим Аджайл відрізняється від класичних парадигм.
- Його основні принципи та цінності.
- Особливості взаємодії в команді.
- Ролі, події та артефакти у Scrum.
- Як правильно працювати з клієнтом.
- Ефективний збір вимог.
День 2. Agile-планування та розроблення. Обговорили такі теми:
- Гнучке планування або Agile.
- Техніки оцінювання проєктів.
- Release та Sprint планування.
- Метрика продуктивності команди.
- Робота декількох команд.
- Правила й патерни взаємодії.
Окрім цього ми склали портфель усіх проєктів компанії, та пропрацювали його:
- сформулювали зрозумілий і короткий опис для кожного проєкту;
- визначили критерії важливості: швидкість реалізації, впізнаваність, повернення інвестицій;
- оцінили проєкти за критеріями важливості та виставили пріоритети;
- запевнилися, що пріоритети завізовані керівництвом;
- визначили кількість проєктів, які одночасно можна реалізувати;
- склали короткий список проєктів, взятих у реалізацію.
Який був результат
Ми вибрали три головних проєкти, серед яких був VarusTo Go. Він здобув пріоритетний розподіл ресурсів, а його менеджери — більше свободи в процесах прийняття рішень.
Подальша реалізація проєкту полягала в аналізі та визначенні вимог, їхнього виконання, тестування, оцінювання результату, перегляду нинішніх вимог та доповненні, якщо потрібно.
Після того, як усі перелічені завдання були виконані, менеджер із командою зробили це:
Розробили план двоетапної реалізації. На першому етапі була зазначена підготовка до відкриття пілотного об’єкта (три місяці), а на другому — тиражування формату зі створенням формат-буку за цим проєктом (десять місяців):
- сформували критерії приймання кожного етапу;
- організували прозору звітність;
- здобуті дані вивели на дошку згоряння в зрозумілій формі.
У кожен етап проєкту впровадили Agile-практики:
- щотижневі статус-зустрічі з командою верхнього рівня, та щоденні зустрічі з виконавцями завдань;
- швидке реагування на тимчасові відхилення;
- щотижневе аналізування чинників негативного впливу на проєкт, та розроблення методів для їхнього запобігання.
Підсумок
Завдяки впровадженню Agile-практик, команда не відчувала напруження та невизначеності. Це сприяло покращенню мотивації співробітників, дало можливість легко вносити зміни та керувати проєктом, а також краще відстежувати якість результату.
У результаті відкриття пілотного об’єкта відбулося за три місяці, а згодом було відкрито ще два. Найголовніше те, що проєкт реалізували в рамках бюджету із допустимими відхиленнями, закладеними в ризиках.
Чому IT-прийом спрацював у рітейл-бізнесі
Насправді все просто. Scrum (Скрам), один з Agile-підходів, який ми використали в цьому випадку, — гнучка методологія, що дає можливість налагодити процеси в будь-якій сфері. Про це говорить навіть її засновник — Джефф Сазерленд.
Звичайно, на початку Скрам призначався для створення програмного забезпечення. Проте автор методології наполягає, що це чудове рішення для будь-якого напряму: ритейл, виробництво, будівництво, освіта тощо.
Такий прийом — чудовий спосіб налагодити бізнес-процеси всередині компанії будь-якої величини, що призведе до досягнення поставленої мети.