Типи композиції в графічному дизайні

В графічній композиції дизайнер втілює на площині цілісну ідею за допомогою окремих графічних елементів: текстів, графічних образів, декоративних елементів та колірних палітр. Але самі собою ці складові — лише очевидна частина графічної композиції. Їх легко помітити і зрозуміти.

А є ще один рівень композиції, дещо менш очевидний, але не менш важливий — взаємодія цих елементів між собою та зі сприйняттям споглядача.

Розглянемо дві графічні композиції, що складаються з двох однакових наборів чорних елементів на білому тлі: лінії, кола та чотирьох квадратів.

Попри те, що самі конструктивні елементи композиції є цілком ідентичними, ми сприймаємо два зображення геть по-різному. Ліве здається нам статичним, нерухомим, врівноваженим. На правому — відчувається рух елементів.

Тобто, те, яким чином елементи розміщуються в композиції, визначає те, як ми її сприймаємо. І навпаки — те, як ми сприймаємо композицію, залежить від того, яким чином елементи композиції розміщені в її просторі.

Через саме лише розміщення елементів в тому чи іншому місці композиції під певним кутом і на певній відстані від інших елементів, ви можете радикально змінювати те, як споглядач сприйматиме композицію.

При цьому формування сприйняття композиції схоже на приготування страви. Тут, як і в рецепті борщу, важливо враховувати не сам лише перелік інгредієнтів, але й те, в якій послідовності та в який спосіб ви додаватимете їх. Зіпсувати композицію неправильним підходом до роботи з її елементами так само нескладно, як зіпсувати борщ, недоваривши картоплю або пересоливши.

Щоб цього уникнути, важливо з самого початку роботи з композицією навчитись коректно відповідати на запитання, які якості повинен мати ваш майбутній твір. Знаючи, який ефект ваша композиція має справляти на глядача, набагато легше віднаходити правильні прийоми та конструктивні рішення.

Почати можна з того, щоб визначитись із відповідним вашій ідеї типом графічної композиції.

Типи графічної композиції

Насправді типи графічної композиції доречніше було б назвати типами будови графічної композиції. Вони визначають загальний конструктивний принцип композиції, а разом з тим, впливають на її сприйняття.

Всього розрізняють три пари типів композиції:

  • Замкнена або відкрита
  • Симетрична або асиметрична
  • Статична або динамічна

Щоб ліпше зрозуміти, як ці пари влаштовані та як їх можна застосовувати в графічному дизайні, розгляньмо кожну окремо. Почнемо з відкритої та замкненої композиції.

Відкрита та замкнена композиції

Відкрита та замкнена композиції відрізняються наявністю або відсутністю елементів, що обмежують композицію.

Відкрита композиція

У відкритій композиції немає обмежуючих рамок. Це дозволяє передати відчуття простору, свободи, масштабу. В образотворчому мистецтві відкрита композиція часто зустрічається в пейзажах, де вашим ключовим образом є простір як такий.

В графічному дизайні відкритою є композиція, в якій немає обмежуючих елементів чи рамок.

Відкрита композиція часто сприймається більш вільною та просторою.

Замкнена композиція

В замкненій ключові елементи композиції часто оточені елементами, що її обмежують, замикають.

В образотворчому мистецтві це можуть бути гори, дерева чи контур вікна:

В графічному дизайні, як правило, замкненість композиції утворюється шляхом додавання до неї контурних рамок чи абстрактних обмежуючих форм.

Замкнена композиція відчувається менш просторою, але вона дає можливість ефективніше направляти ваш погляд. В образотворчому мистецтві завдяки замкненій композиції можна легко виділити головного персонажа чи зосередити увагу на ключовому сюжетному елементі.

Рамки композиції часто допомагають зробити розрізнені елементи очевидно цілісними, об’єднаними в групу. Замикати композицію можна не лише за допомогою рамки — звичайна прямокутна форма на тлі виконує те ж завдання. Ви просто розміщуєте текст в окремому контейнері, і його одразу легко вирізнити в загальному масиві інформації. Це часто використовується в графічних інтерфейсах, на обкладинках книжок та в дизайні реклами.

Симетрична та асиметрична композиції

Існує поширена помилка стосовно симетричного та асиметричною типів композиції. Деякі фахівці вважають, що до симетричного типу відносять композиції, що складаються з двох однакових половинок, віддзеркалених одна до іншої. Як, скажімо, в гральних картах.

Насправді, це невірно. Симетричною чи асиметричною композицію робить не дзеркальна однаковість її половин, а лише наявність чи відсутність осі симетрії, як конструктивної складової.

Симетрична композиція

Симетрична композиція будується навколо осі симетрії. Вісь симетрії — це, як правило, уявна лінія, що поділяє площину на дві рівні, дзеркальні половини.

В графічній композиції осі симетрії можуть бути горизонтальними, вертикальними, діагональними.

В деяких випадках сам формат спонукає вас до взаємодії з віссю симетрії. Наприклад, у журнальній або книжній розгортці вона є суто технічним компонентом.

Саме слово «симетрія» має давньогрецьке походження. Дослівно воно перекладається «співмірність». За своєю природою, симетрія є збалансованою, і тому лінія симетрії як конструктивний орієнтир чудово допомагає відчути збалансованість чи незбалансованість композиції. Це, до речі, одна з причин, чому так багато стародавніх архітектурних споруд мають чітко виражені лінії симетрії.

В графічному дизайні чи образотворчому мистецтві симетрична композиція може бути менш помітною. Але часто достатньо просто додати пунктирні лінії, і роль осі симетрії в композиційній будові одразу ж стане очевидною.

В цілому композиції, що використовують осі симетрії, сприймаються організованішими, більш впорядкованими та збалансованими.

Асиметрична композиція

Асиметрична композиція, відповідно, будується без ліній симетрії. Через це віднайти в ній оптичну рівновагу важче.

Менше з тим, асиметрична композиція здатна надати твору особливої динамічності та індивідуальності. Лише подивіться, як вигадливо та цікаво виглядає асиметричність в роботах Василя Кандинського.

Асиметричність характерна також і для творчості Джексона Поллока, який створював свої полотна з бризок фарби.

Асиметрична композиція наче є живим втіленням творчої свободи, і тому графічні дизайнери її часто використовують для плакатів художніх виставок чи театральних прем’єр.


Статична та динамічна композиції

Статична композиція передає відчуття стійкості, нерухомості, збалансованості. Динамічна композиція передає рух.

Люди на лівій світлині та на правій насправді не рухаються. Але коли нас просять описати, що відбувається на кожній із них, ми кажемо: «на лівій світлині людина стоїть, а на правій — біжить».

Насправді ж, в обох випадках ми маємо справу зі статичними зображеннями, а рух або статичність ми сприймаємо лише через певні композиційні прийоми. З’ясуємо, які саме.

Статична композиція

У фотографії чи образотворчому мистецтві образ нерухомого об’єкта чи людини, що стоїть, ми сприймаємо як статичний.

В графічному дизайні ми часто маємо справу з більш абстрактними формами — геометричними фігурами, написами, візерунками тощо. Але наше сприйняття дозволяє і їх сприймати більш та менш статичними. Простою мовою: чим більше схоже на те, що елементи вашої композиції знаходяться у стані спокою, тим статичнішою вона є.

Найпростішим прикладом для демонстрації статичності абстрактної фігури може бути образ чорного квадрата на горизонтальній лінії.

Він сприймається нерухомим, бо немає жодних передумов руху. Як у чорного куба на рівній поверхні. Ось чому, коли композиція побудована на основі горизонтальних спрямовувальних ліній, вона часто в цілому сприймається більш статичною.

Коли використовується шрифт, що має вертикальний основний штрих, то цей штрих та базова лінія утворюють кут 90°.

Чим більш прямокутною є графічна композиція, тим статичнішою вона сприймається.

Динамічна композиція

Динамічна композиція передає відчуття руху. Часто для того, щоб змусити споглядача відчути динаміку, достатньо просто звернутись до образу руху.

У випадку абстрактних фігур, як у прикладі з чорним квадратом, образ руху часто створюється шляхом розміщення фігури не на статичній горизонтальній лінії, а на похилій діагоналі. І чим більшим є кут нахилу, тим виразніше сприймаються передумови руху. І наша свідомість сама починає відчувати можливість руху.

Часто діагональні лінії створюють в композиції відчуття динаміки. При цьому вони не обов’язково мають бути очевидними. Такі діагоналі можуть існувати як спрямовувальні лінії.

Ще один спосіб передати динаміку — використання візуальних рядів, коли ви багато разів повторюєте той самий елемент, з незначною зміною інтервалів. Це може бути коло, як у заставці фільмів про Джеймса Бонда, квадрат або просто багаторазове повторення напису.

Взаємодія типів композиції

Будь-яка графічна композиція може бути охарактеризована за кожним з цих типів. Але при цьому вона належатиме лише до одного типу композиції з пари.

Наприклад, на картині Девіда Хокні «Портрет художника» композиція водночас є відкритою, симетричною та динамічною.

При цьому композиція не може належати одночасно двом типам з одної пари. Тобто композиція не може бути водночас замкненою та відкритою чи статичною та динамічною.

Але в графічному дизайні досить часто буває, що в межах одної площини існує не одна, а декілька композицій одночасно.

Для прикладу: та сама картина Хокні, що сама є графічною композицією, може бути використана як фонове зображення. А над ним, скажімо, — вікно входу до особистого кабінету користувача. Таким чином, композиція фонового зображення буде відкритою та динамічною та створюватиме відчуття простору та динаміки. А композиція вікна авторизації — замкненою і статичною, вона допоможе сконцентрувати увагу користувача в необхідній нам позиції.

Як визначати та обирати типи композиції

Коли перед вами постає завдання визначити тип вже існуючої композиції, достатньо просто поставити собі запитання про відчуття, які вона у вас викликає.

Відчуття простору, відсутності обмежень, свободи → Відкрита композиція

Відчуття зібраності, фокусу внаслідок обмеження → Замкнена композиція

Відчуття впорядкованості та збалансованості → Симетрична композиція

Відчуття невпорядкованості, творчості → Асиметрична композиція

Відчуття спокою та стабільності → Статична композиція

Відчуття руху та динаміки → Динамічна композиція

Самі собою типи композиції є дуже потужними виразними її складовими.

Але це лише частина виразних засобів. В наступному матеріалі ми розповімо, які ще виразні засоби композиції існують, і як ви можете втілювати ще більше ідей та образів завдяки їм.

·
13185
·
18
·
goodsuper 156
Наступна стаття
Виразні засоби графічної композиції
4409
Головна