Артем Морозов, дизайн-директор POPEL Agency: про початок кар’єри, помилки молодих дизайнерів та професійний розвиток

В інтерв’ю для CASES Артем Морозов — дизайн-директор POPEL Agency і один з експертів освітньої платформи Creative Practice, розповів, як починалася його кар’єра, які помилки властиві молодим фахівцям і як такі проекти як Creative Practice допоможуть їх уникнути.

Розкажіть, з чого починалася ваша кар’єра в дизайні?

Кар’єра починалася з проектної роботи над невеликими завданнями з графічного дизайну. Далі був довгий період фріланс-робіт над веб- та інтерфейс-завданнями абсолютно різної складності.

Згодом виникло бажання перейти на інший рівень якості та занурення в процес створення продукту. Так я потрапив — і залишився — в POPEL Agency.

Які кроки ви робили на початку входження в професію?

Процес полягав в постійному самовдосконаленні. Було відчуття, якщо ти самоук, то повинен довести, що гіден бути дизайнером, а отже маєш знати все. Формула саморозвитку була простою: опрацювання книг для знання теорії та нескінченна практика для відточення навичок.

До речі, про самоуків — дизайнер повинен отримувати традиційну освіту в університеті? Або вродженого таланту та якісних курсів достатньо?

Дизайнер повинен отримувати освіту — вродженого таланту ніколи не буває достатньо, щоб свідомо робити якісний продукт. Проблема в тому, що традиційна освіта в нашій країні, на жаль, не може запропонувати студенту нічого корисного навіть у галузі фундаментальних знань, а курси в їхньому нинішньому стані можуть бути опорою на етапі входження в професію, але не більше того.

На вашу думку, які помилки допускають молоді фахівці на старті?

Зараз молоді фахівці часто не хочуть вивчати базу і теорію. І залишаються без важливого фундаменту знань. Разом з тим, вони сліпо слідують за сучасними тенденціями, не розуміючи, на чому ці тенденції грунтуються і де їх влучно застосовувати, чим вони хороші, а чим погані.

Що робити людині, яка вирішила спробувати себе в дизайні, але не має можливості сплачувати дорогі курси альтернативної освіти?

Рецепт незмінний — читати багато книжок з базової теорії дизайну. Ще варто тримати руку на пульсі та звертати увагу на статті в блогах агенцій і продуктових команд — чимало з них пишуть якісні матеріали, які можна застосовувати на практиці.

А ще — стежити за програмами стажування і як можна більше практикуватися. Щоб відчути смак створення продуктів, потрібно виконувати придумані завдання та покращувати вже готові проекти. Найкраще, якщо ці продукти не всесвітньо відомі, а якраз-таки локальні та зрозумілі дизайнеру.

І, звичайно, не завадить пройти курс «Основи дизайну» на платформі Creative Practice.

Як такі проекти, як Creative Practice, можуть допомогти молодим фахівцям уникнути найпоширеніших помилок?

Такі проекти дають фундамент, базові навички для роботи і формують реалістичні очікування від роботи в індустрії. А головне — привчають до певного типу мислення, який дозволяє постійно розвиватися і рухатися вперед.

Як ви думаєте, чи є якісь вікові обмеження для початку навчання на дизайнера? Або вчитися ніколи не пізно?

Мені здається, що в нашій професії дуже важливу роль відіграють досвід і накопичені знання. Але одних тільки фундаментальних знань мало. В дизайні постійно виникає багато нових підходів, стилів та інструментів, в яких професіонал зобов’язаний орієнтуватися.

Так, молодим простіше сприйняти великий потік інформації та новин. Отже, якщо вважати, що все навчання однаково корисно — люди, які починають раніше, матимуть фору та зможуть отримати більше корисного і реального досвіду. Але, звичайно ж, ніяких суттєвих обмежень немає.

Дізнатися більше про проект Creative Practice: www.creativepractice.com.ua.