International PR в TECH індустрії від Tech Ukraine: обрані тези

TechUkraine спільно з UNIT.City провели воркшоп «International PR в TECH індустрії», щоб поділитись практичним досвідом успішних кейсів та помилок у розробці та втіленні PR комунікацій за кордоном для технологічних проєктів. Для тих, хто не зміг прослухати доповіді, ми зробили добірку з обраними тезами.

Верослава Новосільна, СEO SLOVA Tech PR, Co-founder WTECH. Міжнародний PR: від США до Сингапуру, від Німеччини до Японії

Журналісти — звичайні люди, яким потрібні цікаві історії. Спеціалісти з комунікацій повинні розповідати ці історії так, щоб журналістам було не просто цікаво послухати, а й з’явилось бажання дружити, пізнавати нові історії і розповідати їх своїй аудиторії.

Локальні та міжнародні медіа працюють за різними "схемами". Наприклад, в Україні медіа більш привітні та чуйні. Найчастіше, якщо їм не подобається якась історія, вони пропонують альтернативний варіант, де в межах дискусій можливо знайти цікаве рішення. Для міжнародного ж медіа потрібно одразу пропонувати кілька історій, мати швидку реакцію на зворотний зв'язок і підготовку матеріалу.

Ще одна цікава особливість у тому, що українським медіа подобаються матеріали з дослідженнями, внутрішньої аналітикою, або кейсами. Для міжнародних медіа, кожному у своїй країні, потрібно мати різні комунікаційні навички і розуміння побудови пітчингу.

Наприклад, в Іспанії є ієрархія преси: спочатку потрібно потрапити в «топове» медіа, і тільки після цього про компанію напише другий, або ж третій ешелон медіа. В Італії також відрізняється підхід: зазвичай передбачається пітчинг з першої спроби. Тобто, спеціалісту не потрібно робити фолл-апи — він або «запалив» журналіста, або ні.

З усіма європейськими країнами краще спілкуватися їхньою локальною мовою. З огляду на досвід, вони погано реагують на англійську.

При роботі з міжнародними медіа варто планувати півтора місяці комунікаційної кампанії на одну новину. Від двох до трьох тижнів піде на отримання зворотного зв'язку від одного медіа або журналіста.

Ніна Кульчевич, керуючий партнер SINOFY.studio на ринках Східної Європи (Україна, Білорусь, Молдова), засновниця комунікаційної платформи Victory PR. Як виходити на ринки Азії та Китаю

Якщо компанія планує працювати на ринку Китаю, дуже важливим є локалізація продуктів і сайтів.

У медіа структуру Китаю входять загально-інформаційні медіа, що проходять цензуру уряду, інформаційні агентства, бізнес та спеціалізовані (ті, що пишуть, наприклад, на технічні теми, блокчейну, або ж криптовалюти).

Особливістю і відмінністю є структура редакції: в команду входить представник ком.партії, що вичитує тексти, а вже після нього з матеріалами працюють редактор і журналіст. Варто зазначити, що великі національні медіа є частиною структури Міністерства безпеки КНР.

Основні угоди про співпрацю відбуваються в караоке. Це означає, що з китайськими редакторами потрібно піти в караоке і співати до самого ранку. В такому випадку, у спеціаліста з комунікацій почнуть налагоджуватися зв'язки з редакцією видання. Це не означає гарантію публікацій, але таким чином спеціаліста будуть розглядати як фахівця і звертати увагу на публікації.

Основний канал комунікації з журналістами — WeChat. Писати журналістам на пошту — марно. Варто починати лист не з теми про ексклюзивний матеріал, а з компліменту журналісту.

Юлія Петрик, PR&Comms Lead в MacPaw. Робота з західними tech media сьогодні: що змінилося та чого чекати

За останній рік відбулось багато змін:

• Користувачі відклали смартфони і пересіли на комп’ютери.
• Перевагу надають сервісам комунікацій, для віддаленої робота та стрімінгам.
• Стало цікаво, що відбувається поблизу — у регіональних видань виріс трафік.
• Змінились звички споживання аудіоконтенту, користувачі почали частіше прослуховувати подкасти.
• Відеоігри рулять, поки немає живого спорту.

Для PR-спеціалістів, що працюють із західним світом, Twitter — це інструмент номер один.

Хоч Україна і знаходиться далеко від Кремнієвої Долини, у спеціалістів є можливість випускати контент мінімум трьома мовами: англійською, українською та російською. Один перекладений текст можна вважати трьома унікальними.