Кінець епохи раціональності
Марет Схеффер та його команда провели дослідження “Злет і падіння раціональності в мові”. За допомогою Google nGram Viewer вони провели контент-аналіз мільйонів книг англійською та іспанською мовами, що були опубліковані у період з 1850-го до 2019-го року. Простою мовою — вони рахували слова, які вказують чи на логічне розмірковування чи на інтуїтивне розуміння.
Статистика показує, що в 1980-му частота раціональних слів почала знижуватися. Натомість емоційно забарвлені слова, такі як “відчувати”, “вірити” почала зростати. Отже епоха раціональності закінчилася.
З появою соціальних мереж у 2007-го гуманітарний тренд ірраціональності доповнився новою тенденцією — з’явилося більше слів, що апелюють до власного досвіду на противагу словам, що описують колективно визнані істини.
Що це означає для комунікацій в медіа:
Гуманітарний тренд ірраціональності впливає на те, що факти не працюють в якості інструменту для переконань. Надто коли йдеться про політику та моральні категорії.
А чим же тоді переконувати?
Довести істинність своєї позиції можливо тільки апелюючи до власного досвіду. І найкраще, коли цей досвід пов’язаний із заподіянням особистої шкоди. (джерело 1; джерело 2)
Тобто для людей суб’єктивні враження є більш істинними, аніж об’єктивні факти.
Що робити
- Відповідально ставитися до того, що ми говоримо від імені нашого бренду. Словом генерувати екологічно чистий контент.
- Виробляти в дітей звичку правильно взаємодіяти з контентом. Наприклад вже з 2016-го у Фінляндії з дитячого садочка люди засвоюють факт-чекінг.
- Розповідайте історії про своїх людей (про вашу цільову аудиторію).
- Важкі, складні речі пояснюйте за допомогою метафор, що задіюють знайомі та прості асоціації.
- Практикуйте корпоративну соціальну відповідальність свого бізнесу. Саме тут ви можете діяти ірраціонально і матимете безліч персональних історій із заподіянням особистої шкоди. Більше того, ваш бренд стане тим героєм, який рятує людей у їхніх складних ситуаціях.
Слухати: Apple | YouTubeMusic | SoundCloud