Максим Коцюба, студія ландшафтної архітектури KOTSIUBA: ми маємо сформувати відчуття приналежності мешканців до міста, громади та процесів, які тут відбуваються

З 24 по 26 серпня в Одесі вже втретє пройде Фестиваль ідей — відкрита платформа для поглибленого дослідження ідей та проблем, місце зустрічі тисяч лідерів з різних сфер: бізнесу, науки, управління, медіа, культури. Цього року тема фестивалю — українське суспільство в контексті світових тенденцій розвитку.

В очікуванні цієї події ми вирішили поговорити з одним зі спікерів фестивалю — Максимом Коцюбою, керівником студії ландшафтної архітектури KOTSIUBA, про урбаністику, ландшафтну архітектуру, кращі світові приклади міського благоустрою та перспективи Києва в цьому відношенні.

Максиме, розкажіть трохи більше про вас та вашу студію.

Я ландшафтний архітектор, засновник та керівник Студії ландшафтної архітектури KOTSIUBA. За 10 років ми працювали в 6 країнах світу і зробили понад 50 проектів. Всі вони стосуються комплексного ландшафтного проектування міських територій.

Завдяки закордонним проектам ми отримуємо досвід в глобальному світовому контексті та водночас активно працюємо над проектами в Україні. Особливо приємно працювати з містами, які мають чітке бачення свого розвитку.

В Україні наша галузь доволі молода, тому ми різнобічно підтримуємо її становлення. В жовтні 2018 року заснували Простір ландшафтної архітектури, організовуємо відкриті лекції та дискусії, залучаючи до цього спеціалістів з суміжних галузей.

Прагнемо сформувати новий механізм створення громадських просторів, базований на співпраці та роботі мультидисциплінарних команд.

Розкажіть про останні ваші проекти, що були нещодавно втілені в життя.

З недавніх об’єктів — перша черга території інноваційного парку UNIT.Сity, який розміщений на місці колишнього мотоциклетного заводу. Ми в цьому проекті вже три роки, робота над іншими чергами ще триває, невдовзі буде відкриття другої черги будівництва.

Також варто зазначити проект відновлення Старокиївської гори, де розміщений Національний музей історії України. Це одне з моїх улюблених місць для відпочинку та прогулянок в Києві.

Реалізований один з перших кроків до проекту Нова Контрактова — територія Скверу №3 біля метро. Зараз там очищено територію від МАФів та відновлено втрачений громадський простір. Це проміжний етап до повної реконструкції площі з перенесенням трамвайних колій та побудови пандусу в метро.

За останній час виконали міські проекти та концепції в Вінниці, Одесі, Житомирі, Полтаві. В основному це центральні площі міст, де щодня проходить велика кількість людей.

Також працюємо з житлом. Цієї осені завершиться будівництво внутрішнього двору Rybalsky та Tetris Hall у Києві.

Житлові проекти є важливим кроком до створення відчуття приналежності до міста. Коли біля дому є хороше подвір’я, то починаєш звертати увагу і на шлях додому, і на місто в цілому. Як результат — формується запит на якісний публічний простір.

Ваша лекція буде називатись «Ландшафтна архітектура як зв’язок між містом та мешканцями». Можете коротко розказати, що таке ландшафтна архітектура?

Щоби пояснити, що таке ландшафтна архітектура в Україні, варто згадати наше радянське минуле, де існувало обмеження прав громадян на приватну власність, а всі рішення приймалися «згори».

Враховуючи цей слід, зараз основною задачею є повернути мешканцям право на місто та сформувати відчуття приналежності до міста, громади та процесів, які тут відбуваються.

Ландшафтна архітектура — потужний інструмент стратегічного розвитку міст, що створює зв’язок між містом та його мешканцями, стає фундаментом для зростання соціальних зв’язків та економічної діяльності, формує ідею якісної зміни міського середовища. І вже навколо цієї ідеї в місті об’єднуються бізнес, влада та громада.

У мешканців є одні потреби, у муніципалітету другі, у бізнесу треті, але всім вигідно та цікаво розвивати місто.

Можете розказати про ваші улюблені міста (з точки зору ландшафтної архітектури) і декілька слів приділити тому, чому виділяєте саме їх?

З європейських міст можу виділити Копенгаген та Ліон.

Копенгаген має добре організований доступ до води, розвинену веломережу, в місті чітко визначені пріоритети і все побудовано з орієнтиром на мешканців. Не потрібно обирати: місто чи природа, бо природа знаходиться в єдності з людьми. Як результат — багато дітей на вулиці та щасливих, усміхнених людей.

Ми намагалися відтворити ці принципи при створенні території району Rybalsky.

Ще 60 років тому в Копенгагені була купа проблем, проте потім мешканці вирішили змінити місто та спільними зусиллями зробили це. Відчувається, що не хтось чужий реформував місто, а самі люди заради свого щасливого майбутнього

В Ліоні я провів багато часу, вивчаючи публічні місця в різних районах. Чимось мені Ліон нагадує за настроєм Київ. До речі, для Києва є показовим приклад Ліону у поверненні річки мешканцям.

Мені імпонує романтичний витончений дух французької школи ландшафтної архітектури. Підхід до проектування просторів тут основується на відчуттях. Радий, що вдалося частково перейняти такий підхід при спільній з ліонською компанією In situ роботі над територією фабрики Roshen.

З українських міст мені імпонує, як розвивається Львів. За останні роки відбувається активна пішоходизація центральної частини, добре працює громадський транспорт, є хороша сучасна архітектура та громадські простори. І це все — результат впровадження комплексної стратегії розвитку міста з активним залученням мешканців та всіх зацікавлених сторін.

Як ви наразі оцінюєте ландшафту архітектуру Києва? Нам, як пересічним громадянам, видається, що сьогодні столиця, м’яко кажучи, не виглядає гармонійно. З одного боку, місту вже понад 1500 років, тут чимало пам’яток архітектури, з іншого — добре впізнаваний радянський стиль, з іншого — мурали, з іншого — амбіційні новобудови приватних забудовників. Чи це взагалі можливо тепер привести до ладу?

Дійсно, Київ має велику історію, місто наділене надзвичайними природними ландшафтами, є багато зелених територій, Дніпро. Але водночас не завжди мешканці мають доступ до цього скарбу в повсякденній практиці користування містом.

За останні роки відсутності системного розвитку, хаотичної забудови та повального обрізання дерев ми багато втратили. Проте ситуація не є критичною.

Мені подобається, що сучасний образ міста є чесним і чітко відображає наш етап розвитку, наше відношення до міста та один до одного. Сьогоднішній вигляд міста — це дзеркало суспільства без прикрас.

Ми на шляху до позитивних змін, адже перша стадія розвитку — це усвідомлення наявної ситуації та бажання вирішувати проблеми. Ми вже на цій стадії. Зараз все більше мешканців переймаються питаннями розвитку міста і впливають на процеси, що відбуваються в їх подвір’ї, вулиці, районі та місті.

Щоб привести Київ до ладу, необхідно повернути місцеве самоврядування, розробити та втілювати концепцію інтегрованого розвитку міста з максимальним залученням мешканців. Містяни мають працювати спільно з владою і разом формувати бачення розвитку територій, що відповідатиме реальним потребам користувачів.

Що на вашу думку первинне — світогляд громадян чи гармонійний публічний простір навколо них?

Це нагадує мені питання первинності яйця чи птаха. З одного боку, першим є світогляд, а публічний простір — це вже відображення світогляду громадян, які в ньому мешкають.

З іншого боку, якісний громадський простір впливає на поведінку людей, які ним користуються. В такому просторі люди більше спілкуються між собою, навіть якщо вони незнайомі. Проте це все ж більше не про перевиховання, а про тимчасове прийняття правил простору.

Простір і люди — це взаємозалежні речі, розвиток яких відбувається разом.

Які доповіді на «Фестивалі ідей» цікавлять вас?

Хочу відвідати різні доповіді та, сподіваюся, програма фестивалю дозволить це зробити.

Особливо ті, що стосуються розвитку суспільства та тематичні потоки про творчість й інновації. Цікаво також послухати про розвиток мислення та потенціал України в креативній економіці.

Більше дізнатися про урбаністику та ландшафтну архітектуру в Україні та світі, а також поспілкуватися з лідерами з інших сфер ви зможете на Фестивалі ідей в Одесі 24-26 серпня. Участь безкоштовна після обов'язкової реєстрації.