Павло Карташов, Український фонд стартапів: стартапи та IT є одними з небагатьох щасливчиків, які змогли адаптуватися до умов кризи відносно легко

11 липня пройде онлайн-конференція CASES: Marketing, Strategy & PR 2020. Кілька десятків креативних фахівців з різних креативних галузей зберуться, щоб поспілкуватись про маркетингові та бізнес-стратегії, кризовий менеджмент та комунікації в новій реальності.

Напередодні цієї події ми вирішили поговорити зі спікерами, які візьмуть участь в конференції. Цього разу про свої спостереження розповідає Павло Карташов, директор Українського фонду стартапів.

Український фонд стартапів почав свою роботу всього за кілька місяців до початку кризи. Як криза вплинула на ваші плани та процеси?

Більшість наших процесів з самого початку були побудовані онлайн: реєстрація, подача заявок, їх погодження та перевірка, документообіг. Єдиним виключенням є презентації стартапів, пітчі, які традиційно ми проводили офлайн. З початком карантину цей формат став неможливим, тому ми організували і їх у вигляді онлайн-конференцій за допомогою всім відомого ZOOM. Все пройшло вдало і ефективно. Операційна діяльність не була призупинена ні на один день. Підсумовуючи, вплив кризи на Фонд був і залишається мінімальним.

Як зараз себе почуває ринок стартапів та IT в Україні?

Стартапи та IT є одними з небагатьох щасливчиків, які змогли адаптуватися до умов кризи відносно легко. Більшість проєктів є software, які не вимогливі до інфраструктури. Щоб продовжити працювати, вам потрібен умовний стілець, ноутбук та будь-яке приміщення з інтернетом. Тим не менш, через пандемію деякі компанії-клієнти скорочують бюджети на інновації або просто ставлять їх на паузу. Та якщо взяти велику картину, згідно останнього рейтингу StartupBlink Україна піднялася з 34 на 29 місце як найпривабливіше місце для стартапів у світі. Тобто є впевнений рух вперед. Як показало останнє дослідження TAVentures, економічні кризи слабко впливають на стартапи взагалі: лише 10% збанкрутували, а інші «підняли гроші». Більш того, 94% стартапів не планують припиняти свою діяльність.

Стартапи з яких галузей в Україні особливо сильні та конкурентноздатні?

Статистика наших переможців в Україні: є сильні проєкти у багатьох галузях, і вони рівномірно розподілені, за виключенням AR/VR, egovernment та безпеки. Заявок від таких стартапів ми отримуємо найменше.

Як криза вплинула на настрої інвесторів, які вкладають в українські стартапи?

Для стартапів, як і бізнеса, криза не завжди є синонімом шкоди. Часто вона, навпаки, стимулює розвиток та інновації, серед яких, наприклад, трендові healthcare, ПЗ для автоматизації та міграції процесів в онлайн. В Україні працюють більше 25 венчурних фондів, жоден з яких не планує зупинятися і працює за штатним розкладом. Повертаючись до вже згаданого дослідження TAVentures, європейські фонди мають стабільний капітал та за період 2019–2020 роки залучили 20 млрд євро.

Фонд приймає заявки на фінансування технологічних стартапів. Чи змінилася за останні місяці кількість і характер стартапів, які надсилають заявки?

В цілому ні. Ось на цьому графіку можна побачити розподіл заявок за напрямками діяльності:

Можете трохи розказати про проєкти, які вже отримали гранти — чому обрали саме ці проєкти?

На сьогоднішній день ми профінансували 30 стартапів майже в усіх галузях. Про кожного з них можна написати окрему статтю, та скажу лише наступне: в нас немає пільг або пріоритетів серед галузей. Тому займаєтеся ви блокчейном, чи lifestyle — значення не має. Головне, щоб ви пройшли відбір згідно правил Грантової програми. Всі умови та процедури зазначені там.

Як фонд планує підтримувати проєкти, що отримують гранти, у подальшому?

Зараз ми працюємо над двома великими напрямками. Перший — Грантова акселераційна програма. Її суть в тому, що у стартапів буде можливість отримати навчання в акредитованих нами акселераторах за рахунок Фонду. Друге — залучення інвестицій з зовнішніх джерел, наприклад, венчурних фондів.

Є люди, які кажуть, що зараз виділяти кошти треба не на стартапи, а на підтримку діючих бізнесів. Напевно, вам доводиться з ними час від часу полемізувати. Що ви їм відповідаєте?

Відповідаю, що багато стартапів і так є діючими бізнесами. Їм просто потрібна допомога для масштабування, яке є характерною відмінністю будь-якого стартапа від звичайного локального бізнесу. Стартап виготовляє продукт передусім на експорт задля виходу на міжнародні ринки і отримання валюти. Це допомагає відносно молодому бізнесу дуже швидко зростати. Такий стрибок — це саме те, що потрібно економіці. Звичайно є ризики, але якщо вони вас лякають, потрібно триматися від підприємництва в принципі подалі.

Нещодавно було суттєво скорочено державний бюджет, зокрема постраждали проєкти Українського Культурного Фонду. Ці скорочення торкнулись вашого фонду?

Скорочення бюджету не торкнулося нашого фонду взагалі, тому ми не очікуємо перегляду обсягу фінансування стартапів.

Що б ви порадили стартапам, які тільки збираються подавати заявку до фонду?

Окрім формальних речей (типу уважно ознайомитися з положеннями Грантової програми) рекомендую терпіння, тому що після подачі заявки вона розглядається в середньому місяць. Також непогано бути в курсі інших проєктів та подивитися на пітчі попередників, щоб краще підготуватися вже до власної презентації.

Стартапи за своєю природою дуже гнучкі, вони легше інших підлаштовуються під зміни, в тому числі, негативні. Які стартаперські принципи ви б порадили взяти на озброєння бізнесу, щоб пройти кризу з мінімальними втратами?

Не кожен бізнес може перейняти принципи стартапів. У кожного з них свої процеси і особливості діяльності. Ми кажемо про гнучкість, але що робити великим корпораціям, таким як банки, наприклад? Ми кажемо про онлайн, та як бути металургійним підприємствам або аграріям? Тому тут я буду обережним і рекомендую розглядати кожен бізнес окремо.