State of PR 2023: чим жила сфера PR в Україні протягом року

PR-індустрія чи не перша реагує на важливі події і зміни у світі. До того ж, сфера комунікацій задає тренди і формує інформаційний контекст не тільки в межах однієї держави, а й на глобальному рівні. Щоб зрозуміти, чим жили українські піарники протягом року та чого чекати у майбутньому, команда LOOQME щороку проводить опитування State of PR. Ділимося результатами цьогорічного дослідження.

Хто вони – українські PR-спеціалісти?

Переважна кількість піарників – жінки. Принаймні, про це свідчать результати дослідження, адже серед опитаних – 86% фахівчинь. Більшість респондентів (46%) – молоді спеціалісти віком від 25 до 30 років. Переважна кількість опитаних має гуманітарну освіту (19% навчались на журналістиці) і проживає в Україні.

48% опитаних працюють на керівних посадах, а 23% – менеджери. Переважно піарники працюють у невеликій команді, до 7 осіб.

17% опитаних працюють у PR-агенціях, 13% – у сфері ІТ. Дещо менше – у державному та громадському секторах.

Де і як працюють піарники?

У 2023 році в більшості компаній штат PR-команди не змінився, проте у 35% кількість фахівців зросла. Лише 18% опитаних розповіли, що протягом року їхні команди скоротилися. Цікаво, що частіше про зменшення кількості працівників розповідали фахівці, команда яких складається з однієї людини. Тож можна припустити, що в таких компаніях штат скорочується, а всі обов’язки щодо PR покладаються на одну людину.

Переважна кількість – 83% респондентів – задоволені своєю роботою. Серед загальної кількості опитаних лише 4% не подобається їхня робота. Ці цифри корелюють з рівнем заробітної плати: у 52% фахівців вона зросла, у 7% – зменшилася, у решти ж залишилася без змін. 


74% компаній працюють на іноземних ринках. Цікаво, що третина компаній почала міжнародну співпрацю вже після початку повномасштабного вторгнення. Загалом же більшість піарників стверджують, що війна дуже вплинула на їх роботу. При чому цей вплив не залежить від сфери діяльності компанії.

Пріоритети, завдання, виклики

У своїй роботі переважна кількість піарників фокусуються на розвитку бренду та зв’язках з медіа. Трохи менше – на колабораціях та партнерствах, розробці стратегій, антикризовому менеджменті та SММ. 

Серед викликів PR-фахівці називають багатозадачність та великі обсяги роботи. Окрім того, 45% опитаних вважають проблемою недостатню кількість кваліфікованих кадрів. Також серед больових точок опитані називали нерозуміння клієнтами, як працює PR, монетизацію соціального капіталу, проблеми в комунікації щодо отримання інформації, експертизи, історій від клієнтів.

Найбільше часу українські піарники витрачають на дрібні задачі, підготовку контенту для медіа і соцмереж, а також генерування ідей. При цьому лише трохи більше третини опитаних однозначно вважають свій PR зараз ефективним. Цікаво, що цей показник суттєво зменшився порівняно з минулим роком.

Що по соцмережам і штучному інтелекту?

Піарники найчастіше використовують сервіси штучного інтелекту та веб-аналітики. Переважно штучний інтелект використовують для написання текстів та генерування ідей для контенту.

Традиційно PR-фахівці найбільше у роботі використовують Facebook. Трохи менше – Instagram. Помітно зросла популярність TikTok, також її наростили LinkedIn та Telegram. 

Якщо у турбулентному 2022 році майже половина компаній зменшила бюджети на PR, а 4% взагалі анулювали їх, то цього року грошей в галузі стало більше. Лише 20% компаній скоротили витрати на PR, натомість третина опитаних розповіла про збільшення бюджетів. 

Що по соцмережам і штучному інтелекту?

Піарники найчастіше використовують сервіси штучного інтелекту та веб-аналітики. Переважно штучний інтелект використовують для написання текстів та генерування ідей для контенту.

Традиційно PR-фахівці найбільше у роботі використовують Facebook. Трохи менше – Instagram. Помітно зросла популярність TikTok, також її наростили LinkedIn та Telegram. 

Натомість Twitter значно знизив відсоток користування піарниками – половина опитаних взагалі не використовує цю соцмережу.

КРІ і вимірювання результатів

43% опитаних на постійній основі вимірюють результати своєї роботи, ще третина робить це щомісяця. Цікаво, що аж 9% піарників наразі не вимірюють ефективність роботи взагалі.

Серед основних метрик, за якими вимірюють результати: охоплення публікацій, їх кількість, залученість у соціальних мережах та кількість позитивних публікацій. Для вимірювання репутації аналізують присутність у медіа та соцмережах, а також відгуки на компанію.

Що далі?

На думку комунікаційників, у майбутньому важливими навичками стануть стратегічне планування, кризовий менеджмент, робота з даними та їх аналіз. Також потрібними будуть цифрова грамотність та вміння працювати зі штучним інтелектом. Окрім того, важливою навичкою стане ефективна комунікація – як з медіа, так і з аудиторією.

Загалом же простежується тенденція, коли піарник стає універсальним фахівцем і охоплює як стратегічне планування, так і роботу з медіа та інфлюенсерами, SMM та інші аспекти комунікацій, залежно від потреб компанії і запитів аудиторії.

Повну версію дослідження можна отримати безкоштовно за посиланням

2441