Святослав Халус, ДТЕК: наше з колегами завдання — розповідати історії про компанію та людей, які у ній працюють

На платформі CASES стали доступні матеріали конференції CASES: Marketing, Strategy & PR 2020. Цього разу вона була присвячена проблемам і змінам, з якими ми зіткнулися в результаті коронакризи. Креативні фахівці з різних галузей зібралися, щоб поговорити про маркетингові та бізнес-стратегії, кризовий менеджмент і комунікації в новій реальності. Всі виступи ви можете подивитися в запису на сторінці конференції.

Ми поговорили зі спікерами конференції, щоб дізнатися, що вони думають про адаптацію креативного бізнесу до світу з коронавірусом. Цього разу своїми спостереженнями ділиться Святослав Халус, менеджер з комунікацій ДТЕК.

Розкажіть, будь ласка, в чому полягає завдання менеджера з комунікацій в ДТЕК?

Головне завдання менеджера з комунікацій ДТЕК — будувати знання про компанію серед цільової аудиторії за допомогою найрізноманітніших інструментів. Починаючи від прес-релізів і закінчуючи інтегрованими комунікаціями й різними креативними проєктами на зразок «Світлого кіно для енергетиків», яке ми організували з Film.ua Group.

Але якщо ми говоримо про роль комунікаційника в максимально концентрованому вигляді, то головне наше з колегами завдання — розповідати історії. Історії про компанію та її досягнення, про людей, які у ній працюють. І робити це максимально цікаво й нестандартно. Наприклад, через проєкт «Світле кіно для енергетиків» ми розповідали історію про cамовіддану працю двох тисяч наших енергетиків, які в період карантину місяцями жили і працювали на ТЕС в режимі повної ізоляції. На таку найдовшу робочу зміну у їхньому житті вони пішли для того, щоб країна була забезпечена електроенергією. Завдяки цим людям українці доволі комфортно «карантинили» вдома, зі світлом, інтернетом і всіма благами цивілізації, які працюють від розетки.

Що змінилося у вашій роботі з приходом коронакризи?

По-перше, у нас кардинально змінилися комунікаційні плани. Нам довелося ставити на паузу, переносити, або міняти формат багатьох вже запланованих і пропрацьованих комунікаційних активностей та придумувати нові. Ми, наприклад, вже не могли провести прес-конференцію генерального директора ДТЕК Максима Тімченка в класичному форматі із запрошенням журналістів до нас в офіс, тому запросили їх на онлайн-прес-конференцію з прямою трансляцією в наших соцмережах. Несподівано ми отримали значно більший медіаефект.

По-друге, паралельно із перебудовою компланів ми переосмислювали формат роботи команди, для того щоб залишатися максимально ефективними у віддаленому режимі роботи. Як виявилося, в критичних ситуаціях цей перехід відбувається швидко і успішно, без зайвого розкачування й періоду адаптації. До речі, можу підтвердити на досвіді нашої команди, що люди з дому дійсно працюють продуктивніше, про що йшлося в різних опублікованих дослідженнях.

По-третє, ми максимально перейшли в онлайн-комунікації та вигадували різні проєкти, у тому числі й ті, які стимулювали людей залишатися вдома.

По-четверте, ми значно підвищили інтенсивність внутрішніх комунікацій, оскільки заспокоїти й підтримати наших співробітників було вкрай необхідно.

У ДТЕК працює близько 70 тисяч співробітників. Як компанія будувала з ними комунікацію в умовах епідемії та карантину?

Внутрішні комунікації в компанії завжди були добре налаштованими. У нас є внутрішній портал для співробітників, мобільний додаток, розсилка на корпоративну пошту, корпоративна газета. Під час карантину ми значно посилили роботу цих каналів й зробили акцент на інформацію, пов’язану з коронавірусом. Ми розуміли, що в такій психологічно складній ситуації роботодавець повинен бути поряд з кожним співробітником. Ми розповідали про те, що зараз відбувається в компанії, які заходи керівництво вживає, щоб захистити здоров’я співробітників і не зупинити виробничі процеси, як людям самим вберегтися від коронавірусу. Наша стратегія була проста: співробітники повинні отримувати ясні сигнали про те, що у керівництва є чіткий план дій, ситуація під контролем, здоров'я і безпека кожного — пріоритет для компанії.

Окрім того, в період карантину активно допомагала колегам наша освітня інноваційна платформа Аcademy DTEK. Її експерти запустили велику кількість постійних вебінарів, лекцій, підкастів на найрізноманітніші теми. Починаючи з того, як зберігати спокій і уберегтися від паніки в період карантину, закінчуючи порадами по тайм-менеджменту, дистанційному управлінню командами та онлайн-заняттями йогою. Крім того, соціологи Аcademy DTEK провели внутрішнє опитування співробітників про їхній ментальний стан в період віддаленої роботи на карантині, щоб краще розуміти, як їм допомогти пройти цей складний період.

Ваш виступ на конференції було присвячено спільному проєкту з FILM.UA, в рамках якого ви організували кіноперегляди для співробітників ДТЕК. А чи були у ДТЕК ще якісь креативні проєкти?

Ми намагаємося, щоб кожен наш проєкт був креативним (посміхається). Я вже згадував, що під час карантину ми прагнули стимулювати людей залишатися вдома. Одна з таких наших ініціатив — #StayHomeWatchBirds. Зараз у світі набуває популярності бьордвочінг — спостереження за птахами, яке є своєрідною психологічною терапією. Ми запропонували усім українцям під час карантину спостерігати онлайн за птахами, які мешкають на водосховищі поруч з ДТЕК Бурштинська ТЕС (Івано-Франківська область).

Ще минулого року ДТЕК спільно з Галицьким національним природним парком і нідерландською компанією Silence TV Europe встановили на території Бурштинського водосховища 4 камери для спостереження та дослідження рідкісних видів птахів в режимі реального часу. Там близько 100 видів птахів, 19 з яких є представниками Червоної Книги України.

У рамках нашої ініціативи ми пропонували не просто спостерігати за птахами, а ще й допомагати орнітологам. Для цього кожен бажаючий міг залишити інформацію про результати свого онлайн-спостереження за птахами Бурштинского півострова на сайті проєкту. Ці дані допоможуть вченим проводити дослідження міграції водоплавних птахів і будуть регулярно передаватись Західноукраїнському орнітологічному товариству.

В умовах боротьби з коронавірусом багато компаній, в тому числі і ДТЕК, стали організовувати соціальні проєкти. Які з них вам найбільше запам'яталися?

Насправді таких крутих соціальних проектів було багато. І я був приємно вражений, наскільки всі бізнеси й індустрії оперативно і креативно відреагували на цю проблему. Щодо ДТЕК, то з початком пандемії ми максимально сфокусувалися на боротьбі з коронавірусом і тому, можна сказати, що у нас був один великий соціальний проєкт, який мав різні прояви, але стосувався єдиної теми — спільної протидії поширенню вірусу. І ми робили це на рівні всього холдингу SCM.

Під час епідемії ДТЕК поставив перед собою три завдання. Перша — підтримати Україну в боротьбі з поширенням COVID-19, щоб найменша кількість людей постраждала від вірусу. Друга — забезпечити безперебійність виробництва і бізнес-процесів, щоб українці були з теплом і світлом. Третя — захистити співробітників.

Благодійний фонд Ріната Ахметова направив 300 млн грн на боротьбу з COVID-19. Для допомоги Україні він об'єднав компанії ДТЕК і Метінвест, ФК «Шахтар» і всі активи SCM.

Було закуплено та передано медикам по всій країні експрес-тести і аналізатори проб для виявлення коронавіруса, апарати штучної вентиляції легенів і кисневі концентрати для ефективного лікування ускладнень після COVID-19, засоби індивідуального захисту. Представники ДТЕК увійшли в регіональні штаби 6 областей: Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Луганської, Львівської, Івано-Франківської. Спільно з регіональною владою та громадами формувалися пріоритетні потреби в ресурсах. Ми також допомогли регіонам запустити сайти, де збиралась інформація про медичні потреби областей та допомогу, яка їм необхідна. Ми заохочували наших партнерів долучатися до протидії поширенню коронавірусу в регіонах.

Під час режиму самоізоляції у багатьох з'явилося більше вільного часу, і люди витрачали його, в тому числі, на освіту і саморозвиток. А у вас була така можливість?

Можу впевнено сказати і про себе і про всіх моїх колег-комунікаційників ДТЕК, що історія про вільний час у період карантину всіх нас обійшла стороною. Так сталося, що карантин збігся з піком кризи в енергетиці України. Тому у нас це був дуже напружений період. Хоча, я по-доброму заздрю людям, які в період карантину змогли прочитати купу книг, пройти багато онлайн-курсів, чи, врешті-решт, подивитися якісь класні фільми чи серіали, яких зараз дуже багато. Особисто я за карантин спромігся лише на певну рефлексію — написав електронний трек, який так і назвав «Карантинна мозаїка». Він вийшов монотонно-зацикленим, як власне і найжорсткіший період карантину, коли у Києві не працювало метро, а люди ще боялися ходити на вулиці без масок. Якщо цікаво, сам трек тут: https://tinyurl.com/y3kqkltp

У фейсбуці ДТЕК є рубрика #кіно_на_карантині, де менеджери компанії радять свої улюблені фільми. Не знаю, чи запрошували вас взяти в ній участь, але якщо б так, то які фільми ви б запропонували подивитися читачам CASES?

Так, колеги в карантин започаткували таку рубрику, але там свої улюблені фільми радили топ-менеджери компанії, директори та керівники напрямів. Я люблю фільми про людей і особистостей, про їхні вчинки. Про те, як обставини змушують їх проявити свої найкращі, або найгірші сторони. Мені цікаво спостерігати процес, коли людина розкривається і показує свою сутність, або трансформується в різних ситуаціях.

З тих фільмів, які зараз можу одразу згадати — це фільм «Одержимість» (в оригіналі «Whiplash») про зіткнення й протистояння жорсткого керівника джазового колективу консерваторії та молодого барабанщика, який мріє про місце у цьому престижному оркестрі.

«Американска історія Х» (в оригіналі — American History X). У стрічці дуже реалістично продемонстровано трансформацію поглядів неонациста, який потрапив у тюрму за вбивство темношкірих.

Шведський фільм «Друге життя Уве» (в оригіналі — En man som heter Ove). Добра трагікомедія про старого буркотливого діда, який хоче покінчити життя самогубством і який, здається, ніколи ні з ким не зможе ужитися. Але, як виявляється, у нього велике і добре серце.

З останніх переглянутих сподобався фільм «Зелена книга» (в оригіналі — Green Book). Це історія про спільну подорож двох абсолютно різних людей з різними поглядами на життя, під час якої випливають особисті драми кожного. І як я і люблю, ця подорож змінює цих людей, відкриваючи очі на світ навколо, який вони раніше не помічали.