Юрій Филюк, Promprylad.Renovation: трансформуємо завод, щоб перезавантажити країну з пострадянських контекстів на сучасні через освіту, мистецтво, нову економіку та урбаністику

Вже зовсім скоро, 24 серпня, в Одесі відкриється триденний Фестиваль ідей, який збере лідерів бізнесу, медіа, місцевої влади, науки, благодійних організацій, мистецьких об’єднань та інших спільнот з усієї країни. Вони зустрінуться, щоб поділитися своїми ідеями та поглядами, знайти однодумців і партнерів.

Ми поговорили з одним зі спікерів фестивалю, Юрієм Филюком, CEO Promprylad.Renovation та засновником платформи «Тепле Місто», про соціальні ініціативи, імпакт-інвестування, трансформації у суспільстві та інновації.

Юрій, вітаємо! Перш за все, розкажіть трохи про себе. Ви відомі тим, що є співзасновником проектів «23 ресторани» та «Тепле Місто». Перша компанія — це ресторанний бізнес. Друга — це соціальний проект. Як вийшло, що ви перейшли від одного до другого? І як поєднуєте роботу над цими проектами сьогодні?

Я підприємець. Фактично, з 13 років в мене вже було багато бізнес-проектів. Будучи студентом, брав активну участь в міжнародній студентській організації AIESEC: пройшов шлях від члена локального комітету до президента організації в Україні. Це був крутий досвід, який подарував мені людей. З деякими з них співпрацюю і досі. Ми з друзями заснували компанію в сфері кредитних систем, успішно розвивали її до 2008 року. З настанням фінансової кризи наша бізнес-команда переїхала до Івано-Франківська, розпочавши роботу над новим проектом у сфері ресторанного бізнесу — «23 ресторани».

З 2013 року я почав все більше цікавитись питаннями розвитку міста і суспільства. Бізнес, орієнтований винятково на прибуток, приваблював мене все менше. У результаті ми разом з іншими ініціативними людьми створити «Тепле Місто» — платформу, основною метою якої є мотивувати та згуртовувати представників середнього класу навколо ініціатив, спрямованих на розвиток міста. Щоб втілити такі ідеї на базі платформи, ми розпочали запуск та впровадження різноманітних програм та проектів для сталого міського розвитку у сферах освіти, мистецтва, нової економіки, урбаністики, культури, архітектури, енергетики, міської мобільності, підприємництва та низки інших. Фактично, з того часу я відійшов від операційного управління компанією «23 ресторани», проте залишаюсь її співвласником.

Саме платформі «Тепле Місто» належить ідея запуску Urban Space 100, який пізніше надихнув творців Urban Space 500 у Києві. Чи можете ви розказати для читачів докладніше про ці проекти?

Urban Space 100 — це соціальне підприємство у форматі ресторану в Івано-Франківську. Ми об’єднали 100 людей, які одноразово безповоротно вклали у проект по 1000 доларів. За ці гроші ми відкрили заклад громадського харчування, що генерує прибуток, 80% якого вкладає в проекти розвитку Івано-Франківська. Проект існує вже 5 років. За цей час він значно перевиконав всі наші стартові очікування. Підтримано 104 проекти на загальну суму в понад 2,5 мільйона гривень. Заклад став точкою активізації проактивного кластеру в місті. Чи не найбільша роль проекту в масштабі країни — те, що 100 українців протягом 5 років видають спільну додану вартість, як соціальну, так і економічну. Співзасновники складають центральний орган управління проектом. Сам проект є колабораціним: тобто це безкоштовний подієвий майданчик, де вже відбулось майже 1000 подій — від музичних перфомансів до прес-конференцій, від кінопоказів до майстер-класів.

Цей прецедент надихнув цілу низку проектів, які займаються як бізнесом, так і соціальними проектами. Несподівано для нас проект став тією унікальною інтелектуальною розробкою, яка отримала визнання у світі. До нас надійшло понад 250 заявок на соціальну франшизу. Серед них Нью-Йорк, Берлін, Торонто, Куала-Лумпур та багато інших міст та країн.

За роки діяльності ми набули досвіду реалізації та управління проектом Urban Space 100, тому готові ділитися своїми знаннями. Платформа «Тепле Місто» працює над розвитком програми, що передбачає відкриття Urban Space в інших містах на умовах соціальної франшизи. Так, у грудні минулого року розпочав свою роботу Urban Space 500. Тут вже не 100, а 500 співзасновників, бо масштаби столиці більші — відповідно і вартість такого проекту значно вища, ніж у Франківську. Але реалізацією проекту займається громадська організація «Інша Освіта» та управлінська компанія — Druzi Cafe & Bar. Проект вже працює півроку і успішно набирає обертів.

Питання знов про Urban Space 100 — щоб його реалізувати, необхідно було залучити кошти в 100 осіб. Як вам вдалось зі стількома коінвесторами домовитись і дотиснути їх до інвестування?

Насправді, все відбулось значно легше, ніж ми очікували. Всі кошти були зібрані менше, ніж за три місяці. Ми просто наперед добре продумали і пропрацювали модель, зробили прес-конференцію, запропонували ринку прийняти участь у цьому експерименті. Оскільки участь була публічна, то кожного дня ми висвітлювали нових інвесторів у соцмережах. Це привертало увагу наступних. За останні 10 місць вже йшла боротьба. Сама ідея була проста, елегантна і легко комунікувалась. Тому люди з інтересом і радістю відгукнулись.

Як наразі ви оцінюєте успіх Urban Space 500 в Києві? Наскільки суттєво відрізняється його історія від Urban Space 100? З яким з них було складніше?

Urban Space 500 у Києві — це наш перший досвід передачі соціальної франшизи. Спільно з ГО «Інша Освіта» ми навчались та тестували, як наша модель буде краще працювати в умовах столиці. Звісно, історії створення Urban Space 100 та Urban Space 500 відрізняються, і тут можна відмітити багато факторів. Але найбільш яскравим є фактор масштабності. Urban Space у Києві — це 500 співзасновників, що у 5 раз більше, ніж у Івано-Франківську. Якщо період збору співзасновників в Urban Space 100 у Івано-Франківську зайняв 85 днів, то у Києві — 1 рік та 3 місяці. Вибір приміщення теж відрізнявся. Воно було складніше по своєму первинному стану, але дуже круте і в гарній локації. Тому багато в чому відштовхувались саме від нього.

Як на мене, найбільшим успіхом Urban Space 500 є об'єднання 500 людей, фанатів Києва, які спільними зусиллями створюють додану вартість та своїм прикладом показують, що в Україні люди здатні довіряти, ефективно працювати та створювати спільні проекти. Зараз проект поступово завойовує своє місце на суспільно-креативній мапі Києва. Історія Urban Space 500 тільки розпочинається, тому мені самому цікаво, як проект буде розвиватись далі.

Давайте перейдемо до «Промприладу»! Що це за проект і як виникла його ідея?

Промприлад.Реновація — трансформація старого заводу у центрі Івано-Франківська на інноваційний комплекс. Територію у 2 гектар та 38 тисяч м² ми переосмислюємо і наповнюємо новим змістом.

Головне завдання проекту — в органічному поєднанні як бізнесових, так і соціальних інтересів: допомогти регіону остаточно перезавантажитись з пострадянських контекстів на сучасні через його основні системи — освіту, мистецтво, нову економіку та урбаністику.

Ми будуємо модель активізації малих та середніх міст. Доєднуємо місто до міжнародного контексту та тієї невеликої частини світу, яка займається дизайнуванням майбутнього. Це унікальний проект для України. За своєю моделлю це бізнес, який одночасно вирішує економічні проблеми, створює великий суспільний ефект та додану вартість для своїх інвесторів.

Проект належить до нової сфери — імпакт-інвестування. В Україні ми перші, хто запускає проект такого роду, а якщо дивитись на масштаби та унікальність моделі — то ми є першопрохідцями взагалі у світі. В проекті передбачено офіси інноваційних компаній, дитячий розвиваючий центр, мейкер спейс, лабораторії, акселератори, майстерні, виставковий та мистецький центри, фермерський ринок, ресторани та багато іншого. Окрім цього, третина площі за пільговою ставкою оренди буде надана громадським, культурним та соціальним ініціативам, діяльність яких співпадає з баченням проекту. Завдяки побудові збалансованої екосистеми і мають відбутись позитивні системні зміни в місті та регіоні.

«Промприлад» — це, дійсно, інший рівень. Більш амбітний проект. Більші кошти на реалізацію. І ще важлива відмінність, Urban Space — це кафе. Ви знаєте чудово цей бізнес. Знаєте, як ним керувати. І розумієте, як його побудувати. «Промприлад» — інноваційний центр на базі колишньої індустріальної зони. Чи не лякає вас масштаб цієї амбіції?

Проект дійсно є дуже амбітним не лише для Франківська, але й для країни. Але ми еволюційно прийшли до цих масштабів. Якщо наші перші інвестиції вимірювались десятками тисяч доларів, — Urban Space 100, то зараз ми доросли до 30-мільйонного проекту. Процес входження в проект є поетапним й ретельно пропрацьованим. У проекті ми 3,5 роки, саме тому ми залучили багато зовнішніх експертиз міжнародного рівня. Зокрема, SRI International, London School of System Changes, Robert Bosch Foundation, BMW Foundation, Ernst&Young та п’ять топових юридичних компаній, три архітектурні бюро. Також важливим етапом була реалізація «пілоту» проекту, що довів правильність припущень стосовно того, як має працювати майбутня екосистема інноваційного центру. За перший рік роботи проекту ми отримали більш ніж 100 заявок на оренду приміщень, що в сумі складає понад 60 000 м². А це майже вдвічі більше, ніж ми можемо запропонувати! Тому висока амбітність проекту підкріплена ретельною підготовкою й продуманістю на кожному етапі його реалізації.

За інформацією на сайті наразі зібрано 2 689 581 доларів від 102 інвесторів. Яка кінцева мета? Яка це частка від загального обсягу необхідних інвестицій? І загалом — який поточний статус проекту?

На сьогоднішній момент ми вже залучили 3,5 мільйонів доларів. Згідно плану, до кінця року залучимо ще 2 мільйони. Ми вже стали власниками заводу і поетапно за нього розраховуємось протягом року. Вже зараз реалізовано 15% проекту — це 5800 м², наповнені екосистемними функціями та резидентами. Згідно бізнес-плану, за наступні чотири роки (а хочемо встигнути за три роки) маємо поетапно реконструювати всі будівлі. Загальна вартість проекту — 30 мільйонів доларів, з яких 25 мільйонів мають зайти від приватних інвесторів та компаній, а ще 5 мільйонів — від організацій та фондів.

Проект в своїй моделі має потенціал великої стійкості. Більшої, ніж класичний бізнес. Це через те, що в ньому дуже багато спів-інвесторів, які вболівають за проект. По суті, проект має стати органічним для міста. Коли мешканці не сприймають його як чийсь бізнес, а як частину свого. Тому що там є соціальні ефекти. Це дає стійкості та стабільності. Ми це дуже добре бачимо по Урбану.

Ми пропонуємо учасникам ставати реальними співвласниками бізнесу. Тобто, інвестори в майбутньому будуть отримувати дивіденди. Але мотивація у них є здвоєною. Первинна мотивація — соціального характеру: долучитися до змін в країні, починаючи з локального рівня. Вони розуміють, що реалізація такого проекту суттєво вплине на розвиток регіону і міста в цілому. Друга мотивація — фінансовий фактор. Тут є перспектива зростання вартості частки кожного інвестора. При цьому вийти з проекту можна в будь-який момент, продавши свою частку на внутрішньому або зовнішньому ринку. Ми купуємо об’єкт за низькою ціною, наповнюємо унікальними контентом, об‘єднуємо навколо багато різних гравців, виводимо його на економічну стабільність. Таким чином вартість його зростає, відповідно — зростає доля кожного вкладника.

Традиційні питання — про що буде ваша доповідь і кого ви самі хотіли б послухати серед лекторів?

Я беру участь в двох панельних дискусіях: «Активізація місцевих спільнот — український і польський досвід» та «Імпакт-інвестування vs традиційний бізнес». В першій будемо говорити про те, як активізовувати різні активні середовища, змінюючи ланшафт цілого міста, а в перспективі й регіону. А в другій я очікую живу дискусію про те, до яких оптимальних формул реалізації сучасного відповідального бізнесу в майбутньому ми маємо прийти. Як вони будуть трансформуватись в часі? Яка роль у цьому процесі імпакт-проектів?

Я обов’язково зайду до своїх друзів та партнерів проекту Ігора Ліскі та Томаса Брунера. А ще було б цікаво послухати доповіді Мартіна Холлінеца, Карін Марківської, Войцеха Пшибильского, а також панельну дискусію про технології та сучасні суспільства. Намагатимуся потрапити й на інші дискусійні панелі, якщо встигатиму.

Більше дізнатися про імпакт-інвестування та соціальні ініціативи, а також поспілкуватися з лідерами з інших сфер ви зможете на Фестивалі ідей в Одесі 24-26 серпня. Участь безкоштовна після обов'язкової реєстрації.