Анімаційний кліп "Мукачево" для гурту Океан Ельзи
Чи є хоча б один українець, який не знає про рок-гурт «Океан Ельзи», який уже 30 років підкорює серця слухачів? Хіба може хтось бути не знайомим із культовим там-там-там-тіки-там-де-нас-нема?
От і ми про теж! Тому давайте одразу до нашого кейсу для ОЕ 🙂
Завдання
До нас звернулась команда ОЕ з ідеєю створити анімаційний кліп для треку «Мукачево» із нового україномовного альбому. Основний челендж для нас тут полягав у термінах виконання, адже вони становили 6 тижнів, а для анімації тривалістю 4 хвилини та 17 секунд - це ого-го як небагато!
З чого ми почали?
Спершу ми презентували команді ОЕ 2 основні ідеї для анімації. Після обрання командою однієї із них, ми почали одночасно працювати над сценарієм та стайлфреймами з якими ми б змогли якісно висвітлити наш задум за обмежений період часу.
Тож про що цей кліп?
Цей кліп - про пошук і усвідомлення себе, історія про межу між чужою вигадкою і твоєю реальністю, між тим, яким тебе малюють інші і тим, ким ти, насправді, був і є. Загалом, ця робота є яскравим візуальним доповненням рядків пісні. Також ми заклали в анімацію чимало візуальних символів з різних етапів творчості гурту і не тільки, що підсилює необхідний меседж та настрій треку.
А тепер про обрану стилістику
Після затвердження ідеї ми відмалювали декілька стайлфреймів. Один із них був не зовсім класичним в плані стилю анімації та палітри кольорів, але водночас він був дуже виграшним для цієї історії. І саме цей стиль і обрав наш клієнт :)
Ми вирішили заповнити більшість середовища в анімації синьою гамою кольорів задля того, щоб акцентувати на одному з головних символів відео - сакурі та її пелюстках. Коли головний герой дорослішає, синя гама стає темнішою і глибшою. У фіналі кліпу уся палітра стає найтемнішою, що символізує етап внутрішньої кризи героя. І на цьому фоні пелюстка сакури стає найбільш помітною і дозволяє герою повернутись до себе самого, до себе з дитинства. - Оля Капись, арт-директорка and action
Продакшн: малювали-правили-малювали-правили
Для створення цього проєкту ми залучили усю нашу анімаційну команду. Між ілюстраторами та аніматорами були розподілені усі необхідні сцени та ілюстрації, а дзвінки-синхрони відбувались щодня.
Для нас було важливо грамотно використовувати наші анімаційні ресурси, адже часу на зміни було небагато. Для цього ми оптимізували деякі візуальні рішення. Серед них - це, наприклад “проліт” головного героя крізь свої спогади. У цьому випадку ми мали змогу кільцювати частину фонової анімації і видозмінювати лиш ті деталі, які слід було змінити для розвитку історії.
Крім цього ми переглянули безліч відеоархівів, інтерв'ю та фотографій ОЕ, щоб зробити кліп максимально трушним та близьким до глядача. Також це було важливо для відтворення дорослішання головного героя, адже у кліпі ми бачимо Святослава Вакарчука у віці 10,17,30 та 45 років. Тому для кожного часового проміжку було важливо створити переконливу анімаційну копію 😀
Ми вдячні команді ОЕ за довіру до нас на цьому проєкті та за відкритість до експериментів в анімації. Гадаю, що нам вдалось створити цілісну історію із якої кожен може зрозуміти щось своє, щось близьке для себе. Раджу переглянути кліп декілька разів, щоб віднайти усі приховані символи та деталі, які ми туди заклали! - Віталік Небельський, співзасновник and action, лідер анімаційного напрямку
Над піснею працювали:
Музика, слова, вокал - Святослав Вакарчук
Барабани - Денис Глінін
Гітари - В'ячеслав Крученицький, Денис Дудко, Мілош Єліч
Бас гітара - Денис Дудко, Олександр Зюзін-Зінченко
Рояль - Мілош Єліч (записано в Jenya Records)
Оркестр - «Артисти Оркестру НТУ»
Запис - Ігор Пригоровський, Олександр Зюзін-Зінченко
Зведення - Олександр Зюзін-Зінченко
Мастеринг - Emmerson Mancini
Над анімаційним відео працювали:
Агенція: and action
Продюсер: Антоніна Патраманська, Віталій Небельський
Арт директор: Оля Капись, Віталій Небельський
Сценарій: Марина Бучинська
Проектний менеджер: Олена Спіріна
Сторіборд і Колорскрипт: Оля Капись
Стилістика: Софія Покорчак
Ілюстрації: Софія Покорчак, Софія Калин
Анімація: Теймур Бзікадзе, Микола Багрій, Максим Котляр, Софія Покорчак