Фотопроєкт Марти Мольфар та Київстар «Україна 1997-2020: Дивись. Згадуй. Відчувай»

Напередодні 2021 року, коли Україна відзначає 30-річчя незалежності, за підтримки Київстар вийшов фотоальбом «Україна 1997-2020: Дивись. Згадуй. Відчувай», автором якого стала радіоведуча та сценаристка Марта Мольфар. В альбом увійшли фотографії, на яких зображені найвизначніші події неформальної історії незалежної України.

Ідея проєкту

Відтоді, як Україна набула незалежності, з'явилося багато історичних книг, збірок та фільмів, які розповідають про те, як країна жила та розвивалася всі ці роки. Але фотоальбом «Дивись. Згадуй. Відчувай» стоїть у цьому ряду осібно: на відміну від інших творів, він не претендує на об'єктивність. І навіть навпаки: його головна ідея — в суб'єктивності. Це не просто історія нашої держави, а спогади — такі, якими вони закарбувалися в пам'яті людей. Це емоційне, тепле сприйняття України як рідної, багатої країни, яка пережила безліч подій — хороших, добрих, а іноді й драматичних.

«Я дуже давно хотіла зробити щось таке для рефлексії, щоб це була неформальна історія в деталях. Колись мені потрапила на очі книга про 80-ті: там були радянські дитячі іграшки, предмети побуту, якісь дрібниці, що дуже чіпляли за серце та примушували згадувати. Я подумала, що можна зробити книгу, яка буде більш значущою та допоможе зберегти саме український контент. І мені дуже хотілося, щоб це був не підручник історії, а щось на кшталт домашнього альбому: “Ось тут ми з тобою були на Майдані, пам'ятаєш, Помаранчева революція, тобі прив’язали помаранчеву стрічку. А це Руслана Писанка, пам'ятаєш, як тобі вона подобалась”. Словом, книга, яка б показувала історію, але з точки зору простої людини», — коментує Марта Мольфар, авторка книги.

Чому Київстар

Книга «Дивись. Згадуй. Відчувай» починається з подій 1997 року — і це не випадково. 1997 рік — це золотий рік незалежної України. Час стабільності та зарплати «в конвертах». Це рік, коли на орбіту відправився перший український космонавт, а в Київстар пролунав перший мобільний дзвінок.

Розвиток цифрових технологій став одним з ключових факторів, які сильно вплинули на наше життя в останні роки. Зараз дивно про це згадувати, але наприкінці 90-х мобільні телефони сприймалися як ознака успішності та достатку — а зараз це предмет першої необхідності. Важливу роль в цій еволюції зіграла компанія Київстар, історія якої стала невід'ємною частиною історії України та теж знайшла своє відображення в альбомі. Та події компанії вписані в загальну канву дуже делікатно.

«Коли Марта запропонувала взяти участь у створенні такої книги, нам дуже сподобалась ця ідея, тому що можна було показати, як змінюється побут та комунікації завдяки новим технологіям. Київстар — українська компанія, яка є частиною життя понад 26 млн. мешканців України. В компанії дуже багато проєктів, які вплетені в історію нашої держави та в історію буття нас, простих людей. Мені здалося, що ця ідея доречна до місії Київстар: ми змінюємо Україну і відкриваємо нові можливості для людей. Було ясно, що це історія, в яку треба разом йти», — коментує Ганна Захараш, директорка з корпоративних зв’язків Київстар.

Концепція

Книга побудована за принципом «один рік — кілька ключових подій». Ключових не з точки зору державотворення, якихось важливих політичних чи історичних моментів, а з точки зору простої людини. Фотографії, що відобразили ці події, збирали по архівах, у фотографів, а також в сімейних альбомах знайомих і співробітників Київстар. Водночас звертали увагу і на художню цінність: «Дивись. Згадуй. Відчувай» — це насамперед художній альбом. Це подарункове видання, яке вийшло обмеженим тиражем і за задумом призначалося для того, щоб дарувати його партнерам, журналістам, працівникам.

Стало зрозумілим, що такий альбом спогадів безсумнівно зацікавить старшу аудиторію — тих людей, які самі пережили ці події. Але автори бажали привернути увагу й молоді. Тому ставку зробили на візуальний контент: більшу частину сторінки займають фотографії, а тексту зовсім мало — як це часто буває в сучасних медіа.

Підписи до фото зроблені українською та англійською мовами. Двомовність була важливою, адже автори мали бажання, щоб це була книга, яку можна було б дарувати зарубіжним партнерам і друзям, розсилати в українські посольства по всьому світу. Щоб іноземці могли погортати її та побачити, що Україна — це не тільки Шевченко і Чорнобиль, а що це європейська країна, яка переживала свої злети й падіння, що тут багато чудових і талановитих людей.

Етапи роботи

Робота над проєктом була поділена на такі етапи:

  • складання переліку подій,
  • підбір фотографій,
  • виготовлення книги,
  • поширення.

Складання переліку подій

Коли були визначені часові межі книги — з 1997 по 2020 рік, потрібно було вирішити, які саме події увійдуть в альбом. Марта проводила багато часу в архівах, складала списки подій за кожен рік, а потім вони разом з Ганною Захараш і Ганною Коротич, представницями Київстар, обговорювали, які моменти варто включити в книгу, а які ні.

Також до проєкту залучали й співробітників Київстар — їх просили згадати, що відбувалося кожного року, що важливого траплялось як для компанії, так і для країни в цілому.

«Для нас це була така внутрішня історія — нагадати всім нашим колегам, що кожного дня вони роблять свій внесок для того, щоб українці залишалися на зв’язку, підтримували один одного, щоб долучалися та відчували себе частиною України. Для бренду Київстар це важливо, це серце позиціювання», — Ганна Захараш, директорка з корпоративних зв’язків Київстар.

Спочатку планувалося, що в книзі будуть представлені тільки позитивні події: хотілося, щоб книга була легка, радісна. Але, на жаль, в історії незалежної України було чимало драматичних моментів, важких, сумних. У людської психіки є така особливість — відбіркова пам'ять. Спрацьовує психологічний захист: мозок відключає ті спогади, які для нас заважкі, вони просто не зберігаються. Звичайно, з історією так чинити не можна — не можна просто взяти і викинути з неї погані події. І автори вирішили цю дилему так, як вона зазвичай вирішується в житті: про минуле ми зберігаємо тільки приємні спогади, а якщо і запам'ятовується щось погане — то тільки те, що просто неможливо забути.

«Ми сперечалися щодо деяких подій. Скажу відверто, я була проти того, щоб у нас у книзі була Скнилівська трагедія. Але мене вмовили Ганна Захараш і Ганна Коротич, і я їм дуже вдячна за це. Вони переконали мене, що ми не можемо пройти повз цього, тому що це теж історія про людей. Коли ми шукали фотографії про Скнилівську трагедію, я перерила все, що тільки можна — і що я з’ясувала? Що майже немає фото того дня. Річ у тому, що тоді на авіашоу приїхали міліція і військові, оточили всі виходи, і у людей перевіряли сумки, вилучали всі фотоапарати та засвічували плівку. Щоб не було розголосу, просто знищували всю фотофіксацію. Там було багато фотографів, це ж було велике свято, але фотографій просто не залишилося. За старою радянською звичкою хотіли все приховати, зам'яти, замовчати... Мене це дуже вразило, бо мені здавалося, що все це залишилося в Радянському союзі, що ми вже стільки років самостійна Україна — і тут раптом такі абсолютно совкові кгбшні методи. Поки ми не почали робити книгу, я про це не знала», — розповіла Марта Мольфар, авторка книги.

Підбір фотографій

У проєкті «Україна 1997-2020: Дивись. Згадуй. Відчувай» було задіяно дуже багато людей, які ділилися своїми спогадами та фотографіями. Це і професійні фотографи, які знімали ті події, і звичайні люди, і знаменитості. До деяких знакових людей Марта зверталася безпосередньо — так в книзі з'явилися фотографії українського художника Івана Марчука, який увійшов до списку 100 видатних геніїв сучасності за версією британської газети The Daily Telegraph, і Радміли Щоголєвої — знаменитої колись Гелі, мовчазної напарниці Вєрки Сердючки.

Багато фотографій були взяті з домашніх архівів співробітників Київстар або знайомих авторів. Яскраве фото навіть могло внести корективи в початкові плани — і навіть якщо цю подію спочатку не збиралися включати в книгу, її брали тільки через фотографію. Значну частину знімків збирали по архівах — наприклад, багато матеріалів в книзі з архіву УНІАН. Також були задіяні архіви Київстар.

Виготовлення книги

Коли всі фотографії були обрані, перевірені та вирішені питання з правами, почався етап верстки та дизайну. Цей етап був теж дуже важливий, тому що книга мала виглядати по-справжньому круто — адже це мало бути подарункове видання, дуже високої якості, яке приємно тримати в руках і почесно дарувати.

Книга вийшла обмеженим тиражем в 3000 екземплярів. Пізніше додрукували ще один, додатковий тираж — 600 примірників в подарункових коробках.

Поширення

Альбом «Україна 1997-2020: Дивись. Згадуй. Відчувай» відразу замислювався як ексклюзивний проєкт, і в широких колах його поширювати не планували. Книгу дарували партнерам і співробітникам компанії, журналістам, частину тиражу розіграли серед клієнтів та підписників соцмереж Київстар.

У серпні 2021-го, до Дня незалежності України, книгу розіслали у всі найбільші бібліотеки країни: до Києва, Львова, Харкова, Одеси, інших міст, а також за кордон — в найбільші бібліотеки країн світу, в країни, де є українські діаспори. Також альбом відправлено в посольства та консульства, представлені в Києві — щоб поширити інформацію про Україну, про ті події, які формували нашу державу, і про компанію Київстар як учасника цього становлення.

Труднощі

Коронакриза

Робота над проєктом почалася наприкінці 2019 — на початку 2020 року. А в березні в Україні оголосили локдаун. Якраз на цей період був запланований збір фотографій, були домовленості з фотографами, які обіцяли надати для альбому свої знімки. Причому складність полягала в тому, що багато фото належать до часів тридцятирічної давності. В кінці дев'яностих — на початку нульових цифрова фотографія була ще не дуже поширена, багато знімали на плівку. Зрозуміло, зустрітися і передати фотографії з рук в руки в умовах карантину було неможливо. Фотографи, які працювали в той час, зараз вже немолоді люди, і, нажаль, деяким було складно оцифрувати свої роботи та переслати через інтернет. Багато хто пропонував почекати закінчення карантину або відкласти проєкт до того часу, «коли все закінчиться». Але чекати було не можна: книга повинна була вийти до нового, 2021 року, року 30-річчя незалежності. Будь-які затримки погрожували зривом проєкту. Тому в книгу потрапили тільки ті фотографії, які існували в цифровому вигляді.

«Довелося скасувати багато зустрічей з фотографами, у яких не було фотографій в цифрі. Я була у відчаї. Це було таким знаковим моментом. На жаль, перший відбір стався через такі умови. Хто не зміг відцифрувати — від співпраці з тими нам довелося відмовитися. Таким чином, на жаль, відпало багато дуже цікавих і робіт, і фотографів», — Марта Мольфар, авторка книги.

Авторські права

Ще однією складністю стали авторські права. Для альбому було відібрано кілька сотень фотографій, і на кожну з них треба було отримати права, щоб книгу можна було видати. Карантин ще більше ускладнив цю задачу. На жаль, не завжди це питання вдавалося вирішити, і іноді через це доводилося відмовлятися від дуже цікавих фотографій.

«Цікава історія сталася з фотографією першого українського Макдональдсу. У нас знайшлася одна-єдина фотографія з відкриття першого Макдональдсу на Лук'янівці. Це фотографія, яка була в архівах «Комсомольської правди». Через пандемію я не змогла зустрітися з представниками видання, і мені не вдалося встановити автоа цього знімка. Через це довелося відмовитися від цієї фотографії, тому що ми мали дотримуватися авторських прав. На щастя, ми знайшли фото того ж першого Макдональдсу 97-го року просто в одному з домашніх альбомів. Хлопчик святкував день народження саме там. Таким чином, абсолютно випадково, була знайдена така світлина. До речі, цей хлопчик — зараз успішний кінопродюсер Гліб Лук’янець», — коментує Марта Мольфар, авторка книги.

Реакція читачів і професійної спільноти

Хоча книга не надходила у продаж та її не можна було придбати в магазині, люди дуже захоплено відреагували на неї. Коли під новий рік альбом розігрували в соцмережах Київстар, було дуже багато коментарів від бажаючих його отримати.

«Ми відправляли книгу кільком носіям мови, щоб вони перевірили англійський текст. Першим відписався молодий хлопець, 27 років, з Британії. Він написав, що це приголомшлива книга, що він не знав, що в нашій країні стільки цікавого. Вибачався, що міг пропустити помилки, тому що захопився. Він був у захваті і говорив, що цю книгу потрібно роздати всім іноземцям», — Марта Мольфар, авторка книги.

Незважаючи на те, що книгу ніяк не промотувати, на неї звернуло увагу професійне співтовариство: в 2021 році альбом «Україна 1997-2020: Дивись. Згадуй. Відчувай» отримав премію X-RAY Marketing Awards як кращий оффлайн-проєкт року.

«У нас не було KPI, ми не прагнули розкрутити цю книгу і не претендували на те, щоб вона стала якоюсь державною книгою історії країни. Вона від початку була задумана як неформальна історія України, історія побуту, традицій, культури, сприйняття, важливих історичних моментів. Але нам було дуже приємно, що незважаючи на те, що ми цей проєкт особливо не промотувати, професійне співтовариство його помітило й оцінило», — коментує Ганна Захараш, директорка з корпоративних зв’язків Київстар.

4707