На національній освітній (не)конференції в Україні презентували рішення, як працювати із зумовленими війною кризами в освіті

В умовах повномасштабного вторгнення в учнівства 10 і 15 років пережитий воєнний досвід позитивно вплинув на розвиток стресостійкості, як і контролю над емоціями, а ще оптимізму, які входять до одного з п’яти вимірів ДоСЕН «Регуляція емоцій». Результати вперше проведеного в Україні дослідження соціально-емоційних навичок презентували на освітній (не)конференції Національний EdCamp Точка стійкості-2024.

Організувала подію громадська організація «ЕдКемп Україна».

На перетині свободи і відповідальності є наша внутрішня рівновага — точка стійкості. Саме ця координата стала центральною ідеєю цьогорічної зустрічі з освітньою спільнотою. Національний EdCamp 2024 — про розкриття і розвиток важливих для вчительської спільноти цінностей, які допомагають переосмислювати та змінювати освіту, розвиватися у воєнний час», — зазначив Олександр Елькін, голова Ради ГО «ЕдКемп Україна», член Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України.

Від початку повномасштабного вторгнення команда EdCamp Ukraine впроваджує серію проєктів, спрямованих на підтримку і підвищення стійкості українського освітянства. Один із них — Дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН) — презентували під час події.

На початку 2023 року Україна доєдналася до міжнародного вимірювання соціально-емоційних навичок учнівства, а восени пройшов польовий етап (збір даних дослідження). Попри повітряні тривоги та перебої з електрикою, у ДоСЕН взяли участь майже 5 тисяч дітей вікових категорій 10 та 15 років із 19 регіонів України. Через окупацію та активні бойові дії дослідження не вдалося провести в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях, звісно, також у Криму і Севастополі. Утім результати для цих 19 регіонів є репрезентативними.

Був досліджений, зокрема, і воєнний контекст та його вплив на соціально-емоційні навички українського учнівства.

Так через війну учнівство пережило чимало страшного, сумного досвіду: навчалося дистанційно, відправляло на фронт когось з родинного кола, втрачало зв‘язок з друзями і товаришами, відчуло суттєве погіршення здоров’я, втратило на війні когось з рідних і близьких. Нерідко учням і ученицям доводилося жити в значно гірших умовах, ніж вдома. Кожна двадцята дитина вказала, що втратила свою домівку.

ДоСЕН виявило, що війна деякі навички послабила, а деякі навпаки підсилила.

Негативно воєнний досвід вплинув на навички широти кругозору (допитливість, креативність, толерантність), а також на впевненість у собі. У 15-річок, як соціально більш зрілих порівняно з 10-річками особистостей, внаслідок воєнного досвіду ще постраждали такі навички, як співпереживання і товариськість.

Проте досвід війни допоміг учнівству розвинути навички регуляції емоцій (зокрема у дітей, які мають негативніший досвід переживання викликів війни порівняно з однолітками, чий досвід переживання війни був менш важкий). Необхідність подолання життєвих труднощів і викликів загартовує учнівство, активізуючи формування таких навичок, як оптимізм, контроль над емоціями, стресостійкість, а також довіру.

ДоСЕН показало, що 10-річне учнівство досить добре (і краще за 15-річне) пристосовується до складних життєвих обставин і змін, викликаних війною. Зокрема, змушена зміна місця проживання (переїзд в інше помешкання, в інший населений пункт або в іншу область) може сприяти розвитку більшості соціально-емоційних навичок учнів і учениць. Це наводить на думку про те, що нові умови і, можливо, зміна оточення, сприятливо впливають на 10-річне учнівство, зокрема в питаннях розвитку соціально-емоційних навичок.

Загалом отримані дані показали, що війна вплинула на життєвий уклад більшості українських дітей і підлітків. Це, зокрема, підкреслює необхідність підтримки учнів і учениць, щоб полегшити їх адаптацію до складних умов сьогодення.

Загальні результати ДоСЕН — https://bit.ly/reportdosen2023volume1.

На жаль, українські діти зараз отримують знання про те, що усі базові цінності потрібно захищати, бо вони не даються тобі за правом народження. Ми, як дорослі, не щасливі через те, що діти отримують такий досвід, але сподіваємося, що разом із ним вони також будуть отримувати навички, які допоможуть їм бути витривалими і стійкими перед новими випробуваннями. Дуже хочеться, щоб діти вчилися бути самостійними і водночас вміли піклуватися про інших, я впевнена, що випробування, які ми зараз проходимо, дають такий досвід. Школа має також адаптуватися, ці навички, які ми хочемо від дітей мають продемонструвати і в навчальному закладі також. І це дослідження, яке ми отримали, підкаже, куди нам рухатися”, — звернулася до освітян під час презентації Перша леді Олена Зеленська.

Щоб підтримати українське учнівство та допомогти надолужити прогалини в навчанні, команда ГО «ЕдКемп Україна» спільно з профільними державними інституціями запустила всеукраїнський державно-громадський проєкт для подолання освітніх втрат і розривів – національну платформу «ПОВІР».

Результати першого місяця роботи проєкту представили на національному EdCamp Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, і Сергій Колебошин, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

За словами пана Сергія, до першої хвилі залучили понад 500 дітей, які навчаються у 7-х і 9-х класах. У проєкті беруть участь учні й учениці з 24 регіонів України, зокрема й ті, що проживають на тимчасово окупованих територіях. На етапі пілотування платформи у дітей є можливість підтягнути три шкільні дисципліни: математику, українську мову та англійську. Перші результати свідчать про те, що діти, які навчаються у 7 класах, переважно обирають математику (43,2 %), а у 9 класах — англійську (50 %).

Досвід дитини на платформі — гейміфікований. Учні і учениці встановлюють рекорди, долаючи виклики, за що отримують від дорослих відзнаки та накопичують віркоїни (віртуальну валюту ПОВІР).

Виклики — це обов’язкові місії, які необхідно виконувати під час навчання на платформі. За успішне проходження передбачено нарахування віркоїнів. Загалом на платформі дитина приймає 25 виклики. Загалом 1 885 викликів подолали учні і учениці, які на ПОВІР! За перший перший місяць пілотування на дитячих рахунках накопичено 30 875 віркоїнів, які вони обмінюють на мерч або донатять тим, хто потребують допомоги в часи війни», — відзначає Сергій Колебошин.

Також про платформу й свої зустрічі на ній дає свій зворотний зв'язок і учнівство.

Дуже задоволений від першої зустрічі з СЕН-педагогом. Детально ознайомила з роботою платформи. Були пізнавальні, цікаві, корисні ігри. Також обговорювали такі теми, як вміння співпереживати собі та іншим, ресурси та інші. Все доступно та просто. Чуйний, добрий, позитивний педагог. Я у повному захваті. Хочу продовжувати далі», — ділиться учень Максим.

Пілотування проєкту триватиме до кінця 2024 року і охопить 2 000 дітей.

Загалом у межах Національного EdCamp, а це 4 дні у трансляції, в рамках 7 фокусних тем (СЕ-навички і СЕН, цифрова безпека, рішення для педагогічної освіти, Україна в міжнародних дослідженнях, зшиваємо країну, розширюємо спільноту, долаємо виклики війни) відбулося понад 40 експертних і учительських сесій, дискусійних обговорень, презентацій нових проєктів та ініціатив, які мають на меті допомогти подолати кризи в системі української освіти. До події приєдналися 77 спікерок і спікерів з 10 країн світу й України.

Освіта має реформуватися і переглядати підходи й методи на кожному новому етапі. Також маємо переглядати ролі, систему цінностей, особливо у контексті технологій. У нас, на жаль, немає готових авторитетів, на які ми можемо послатися. Ми генеруємо рішення у новій реальності, де авторитарні системи кидають виклик демократіям. Це цивілізаційний злам, у центрі якого стоїть Україна. У цьому горнилі кується майбутнє нашої планети. Дуже важливо, щоб усі усвідомлювали свою роль», — зазначає Міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

За словами міністра, презентовані дослідження та представлені нові проєкти покращують систему української освіти та вплинуть на методики викладання вчительства.

Зафіксувала та працювала з медіа команда піар-агентства Spinus Agency

141