Стартують зйомки документального фільму «ЄвроДонбас» у містах на сході України
Фільм з робочою назвою «ЄвроДонбас» націлений розвінчати радянські міфи і розказати, що понад 100 років тому східна Україна була невіддільною складовою європейської економіки.
Робота над фільмом триває з початку 2021 року. Були відзняті перші інтерв'ю з експертами, які допомогли у подальшому підготовчому процесі зйомок фільму та формуванні його лейтмотиву, зокрема з Євгеном Бершедою, Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Бельгія 2008 - 2010 рр. І членом-кореспондентом Національної Академії наук України, та Леонідом Марущаком, істориком і дослідником сходу України.
Фільм, зокрема тема іноземного капіталу в цьому регіоні, яку він висвітлює, є важливою з огляду приналежності України в цілому, і Донбасу як її невід’ємної частини, до європейської цивілізації. Навіть перебуваючи у складі різних країн та не маючи власного державного статусу, населення, територія й бізнес як Заходу, так і Сходу України мали тісні зв’язки з Європою. Наприкінці 19 - початку 20 століття першим та найбільшим інвестором на Донбасі була Бельгія із часткою до 45%. Причому надходили не тільки капітал і технології: прибули близько 20 000 громадян Бельгії – фахівців різних ланок управління, від керівників підприємств до кваліфікованих робітників. Частка Бельгії відносно зменшувалася з приходом інших інвесторів-європейців, які згодом їх відтісняли, зокрема злиттям капіталу. Коли я працював Послом, переконував, що в Україну варто інвестувати, підкреслював, що іноземний капітал сюди не приходить, а фактично повертається, що підприємства, які були побудовані й створені європейцями, працюють, а засновані ними міста та селища існують дотепер. Є ще один важливий аспект як для сучасної України, так і для мешканців колишнього СРСР, – це тема індустріалізації. Легенда прорадянську індустріалізацію значною мірою лише легенда. Те, що відбувалося у 30-ті роки й називалося індустріалізацією, спиралося на вже зроблене. Звичайно, сталінський СРСР, використовуючи можливості диктатури та висмоктуючи соки з селянства, чимало додав до того, що вже було закладено європейцями.
Зйомки безпосередньо на місцях розпочнуться у Маріуполі, де зберігається американська та бельгійська спадщина. Бельгійську спадщину зберігає й місто Лисичанськ, де також відбудуться зйомки, що отримало премію «Бельгійська спадщина за кордоном» (Belgian Heritage Abroad Award 2017), а комплекс споруд міста потрапив до п’ятірки номінантів конкурсу, який щорічно проходить за підтримки фонду короля Бельгії.
Далі команда вирушить до селища Новгородське, що лише за 6 кілометрів від околиць промислового міста Горлівка, яке з 2014-го року знаходиться на непідконтрольних уряду України територіях. Селище було засновано німцями-менонітами, які оселилися в Україні у ХVIII столітті на запрошення Катерини ІІ, та зберігає унікальну німецьку спадщину.
Однією з локацій фільму стане нещодавно відкритий історико-культурний центр «Український Нью-Йорк» шляхом відновлення історичної 100-річної будівлі, де раніше був розташований німецький кооперативний магазин Аарона Тіссена. Соціальний хаб створено у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, УВКБ ООН, місцевих підприємств та громадських організацій, зокрема компаній «Метінвест» і ТОВ «Агро-Бета-Інвест», та ГО «Жінки українського Нью-Йорку».
До 1951 року селище називалось Нью-Йорк і наразі у Верховній Раді України на розгляді постанова про повернення його історичної назви.
Новгородське — невелике селище Донецької області, яке багато десятиліть називалось Нью-Йорком, але під час холодної війни СРСР з США йому дали назву Новгородське. І наразі постала проблема повернення історичної назви селища. Місцеві активісти, які є героями нашого фільму, докладають чимало зусиль, аби це відбулось. Проєкт вже багато років лежить у Верховній Раді, і нещодавно мало відбутись голосування, але з’явились документи с підписами мешканців проти перейменування. Активісти провели розслідування і виявилось, що підписи були «за» перейменування, але відбулась фальсифікація. Процес знов загальмувався, і ми сподіваємось, що наш фільм сприятиме подальшої його активізації.
Ключовою знімальною локацією міста Дружківка, що зберігає французьку спадщину, стане «Корум Дружківський машинобудівний завод», що був заснований у 1893 році французьким акціонерним «Донецьким товариством залізоробного та сталеливарного виробництв» як металургійне підприємство разом з українцями. Його поява сприяла активному розвитку промислової та культурної діяльності, та перетворила невеличке містечко на вагому точку на карті України.
Наразі завод є частиною Corum Group, що входить до енергетичної компанії ДТЕК Енерго, та є експертом машинобудування й шахтобудування в Україні та за кордоном. Corum Group продовжує зберігати цінності, що були закладені на початку створення заводу, такі як турбота про своїх співробітників та суспільства в цілому.
На теренах Донбасу за десятиліття кінця XIX - початку XX ст. виросли цілі покоління іноземців, які розуміли й знали українську, мали українських друзів та навіть родичів. Але через прихід радянської влади та потужну пропаганду проти іноземців європейським забудовникам довелось поїхати, і, на жаль, багато цих зв'язків були розірвані назавжди. Ми раді, що інтерес до європейської спадщини сходу України повертається, і триває відновлення значущих історичних будівель та пам’яток не тільки зовні, а й зсередини. Тільки уявіть, тепер у жителів Новгородського є сучасний інноваційний хаб, де розроблятимуться місцеві ініціативи й базуватимуться громадські організації задля спільного пошуку шляхів розвитку селища. І це лише початок. Я мрію, що настане той день, коли внутрішній туризм охопить й невеликі регіональні міста на сході України, куди туристи приїжджатимуть заради відвідування унікальних пам’яток, які залишилось від бельгійців, французів, німців та інших європейських забудовників.
Британська спадщина, яка представлена у Донецькій області, буде показана у фільмі архівними матеріалами.
Історія вчить нас, що той, хто не знає свого минулого, не вартий і майбутнього. Приклад Донбасу, місцеве населення якого погано розуміє свою ідентичність, не знає свого коріння та історію свого регіону, — демонструє, що історичною пам'яттю можна дуже добре маніпулювати. Ми це бачимо з 2014 року, коли Росія, як країна-агресор, нав’язує свої ідеологічні наративи, а місцеві мешканці підхоплюють цю пропаганду. Наш фільм важливий тим, що ми хочемо розповісти об’єктивну історію розвитку Донбасу не тільки місцевим, але й мешканцям інших регіонів України, які теж дуже погано орієнтуються в історії Донбасу і сприймають його з огляду на існуючі стереотипи та міфи.
Зйомки фільму відбуваються за підтримки Держкіно.