Дискримінація на робочому місці: що з цим робити?
Вам відмовили у підвищенні, незважаючи на ваш досвід і кваліфікацію, через те, що ви жінка? Ви отримували меншу оплату за ту саму роботу, що й інші, тому що маєте інвалідність? Вас не взяли на роботу, тому що вам за 50?
Всі ці сценарії є прикладами дискримінації та ейджизму на робочому місці – проблеми, з якою багато компаній по всьому світу стикаються і сьогодні. Україна – не виняток.
Попри законодавчі заходи, спрямовані на запобігання дискримінації на роботі, ця проблема не зникає повністю. Дискримінація може відбуватися на різних рівнях та за різними ознаками, такими як раса, стать, вік, вірування, фізичний стан, сексуальна орієнтація, інші соціокультурні чи особисті характеристики. У цій статті спробуємо зрозуміти природу дискримінації на робочому місці та надамо рекомендації щодо її запобігання.
Жахливі наслідки дискримінації: від знищення мотивації до репутаційних втрат
Дискримінація на робочому місці визначається як негативне ставлення до співробітників на підставі їхніх особистих характеристик, які не мають прямого відношення до професійної діяльності.
Вона може трапитися в будь-якій галузі чи професії та набувати різних форм. Іноді вона є відкритою, наприклад, коли претенденту на роботу відмовляють у офері через вік чи стать. Інколи вона більш прихована, наприклад, коли певного колегу постійно перебивають, або обговорюють його поведінку на нарадах через його расу.
Дискримінація може негативно впливати на життя людей незалежно від того, якої форми вона набуває. Вона може ускладнити отримання роботи, просування по службі або справедливої зарплати. Вона також може призвести до відчуття ізоляції, стресу та тривоги.
Для роботодавців наявність дискримінації може загрожувати:
• Збільшенням кількості лікарняних та відпусток
Дискримінація на робочому місці може призвести до збільшення кількості лікарняних, відгулів та відпусток через намагання людини уникнути цькування та несправедливого ставлення.
• Втратою талановитих співробітників
Дискримінація може призвести до звільнення талановитих і досвідчених фахівців. Коли люди відчувають, що їхні можливості обмежені через дискримінацію, вони шукають інші можливості на ринку праці.
• Погіршенням робочої атмосфери
Дискримінація створює негативну атмосферу на робочому місці. Співробітники, які відчувають себе дискримінованими, можуть почувати себе відокремленими та незахищеними, що може вплинути на їхню продуктивність та загальний стан здоров'я. Негативна атмосфера також може призвести до конфліктів між колегами і незадоволеності робочим процесом.
• Репутаційними втратами
Дискримінація на робочому місці може значно «підмочити» репутацію компанії. Якщо випадки неналежного поводження з колегами стануть відомими загалу, це може призвести до публічних скандалів і зниження довіри до бренду компанії.
• Судовими позовами та фінансовими витратами
Особи, які стали жертвами дискримінації, можуть звернутися до суду та вимагати компенсації за знущання, шукаючи справедливості.
Ось чому боротьба з дискримінацією на робочому місці так важлива. Запобігання проявам дискримінації та створення рівної робочої атмосфери є важливими завданнями для будь-якої організації, яка бажає досягти успіху та зберегти свою репутацію.
Причини дискримінації
Дослідження показують, що дискримінація на робочому місці може мати різноманітні причини. Однією з найпоширеніших є стереотипи та упередження. Люди можуть мати стереотипи про інших на підставі їхньої раси, статі, віку, сексуальної орієнтації тощо.
Несвідомі упередження – це соціальні стереотипи щодо певних груп осіб, які формуються під зовнішнім впливом. Один із прикладів: переконання, що кандидат на посаду розробника додатків з числа представників покоління Y є більш кваліфікованим, ніж розробник додатків з числа бебі-бумерів, оскільки представники покоління Y є вихідцями з цифрової епохи.
Згідно зі звітом McKinsey, несвідомі упередження відіграють значну роль у дискримінації на робочому місці. Дослідження показало, що гендерне, етнічне та культурне розмаїття в компаніях корелює з фінансовими показниками у багатьох країнах світу. Етнічно різноманітні організації на 33% прибутковіші, тоді як ті, що не мають такого розмаїття, відстають від своїх галузевих колег на 29%, йдеться у звіті.
Окрім того, люди можуть дискримінувати інших через незнання чогось, що вони сприймають як інше або незвичайне. У деяких випадках дискримінація на робочому місці може бути результатом відсутності знань щодо проблеми та незнання правил і законів, які регулюють права співробітників.
Серед поширених причин несправедливого ставлення – також конкуренція за обмежені ресурси. Співробітники можуть використовувати дискримінацію для того, щоб вигідно відзначити себе у конкурентному середовищі.
Як розпізнати дискримінацію на роботі?
• Нерівний доступ до можливостей: Якщо деякі співробітники мають доступ до ресурсів, можливостей або переваг, які інші не мають на тій самій посаді.
• Різниця в оплаті праці: Якщо люди, які виконують однакову або подібну роботу, отримують різну зарплату на підставі особистих характеристик, або статі.
• Відсутність прозорих критеріїв оцінки: Якщо відсутні чіткі та об'єктивні критерії для оцінки співробітників, це може створювати можливості для дискримінації.
• Звільнення або пониження: Якщо співробітників невідповідно до їхньої кваліфікації та продуктивності звільняють або понижують у статусі, це може бути ознакою дискримінації.
• Різниця у ставленні: Спостереження за тим, як керівництво та колеги ставляться до різних співробітників, може вказувати на наявність дискримінації. Якщо деякі люди отримують особливий підхід, а інші – негативне ставлення, це може бути проблемою, а іноді – й ознакою харасменту.
• Відсутність рівних можливостей в наймі: Якщо компанія не надає однакових можливостей для різних категорій кандидатів під час найму, це може свідчити про дискримінацію.
• Словесні або письмові образи: Словесні або письмові образи – прояви прихованої агресії, які проявляються під час спілкування за певною ознакою людини – тривожний дзвіночок, який свідчить про дискримінацію.
• Делегування цікавих (нескладних) робочих завдань певному колу осіб
Один із способів, яким роботодавці можуть намагатися витіснити інших працівників – це позбавити їх цікавої роботи та проектів, натомість навантажувати складними завданнями, в яких немає особливого сенсу. Така тактика розчаровує і деморалізує співробітників, а також робить їх менш корисними і цінними для організації в цілому.
• Ізоляція
Як і в попередньому випадку, роботодавці або менеджери можуть почати видаляти певних співробітників із нарад, не допускати їх до прийняття рішень і навіть ізолювати робоче місце від відділу або групи, тим самим ускладнюючи їх внесок і цінність як частини команди.
5 стратегій для подолання дискримінації та покращення різноманіття
1. Почніть з верхівки
Спершу керівники та менеджери організації повинні визнати і прийняти проблему. Без повної підтримки ініціавтива не матиме успіху, а стратегії не приживатимуться.
Необхідно досягти згоди, що різноманітність на робочому місці є пріоритетом. Керівники повинні розуміти, що боротьба з дискримінацією має стати частиною повсякденної роботи.
2. Створіть та впровадьте чітку антидискримінаційну політику
Антидискримінаційна політика є найважливішим кроком у цьому процесі. Саме тут ви чітко визначаєте та пояснюєте позицію вашої компанії щодо дискримінації, а також описуєте, як ви боротиметеся з нею на практиці.
Це може бути виснажливим процесом, але він має вирішальне значення для забезпечення успіху в довгостроковій перспективі.
У будь-якому випадку, ви повинні чітко окреслити всі типи поведінки, які не будуть терпимими на робочому місці. Потім визначте, на кого поширюються ці правила, чому вони впроваджуються, де вони застосовуються, яка їхня мета і як вони виконуватимуться.
Це має включати:
- чітку заяву про наміри, яка прямо забороняє дискримінацію на робочому місці;
- визначення та приклади того, що є дискримінацією;
- інструкції про те, як повідомляти про дискримінацію на робочому місці;
- дисциплінарні заходи, які можуть бути застосовані, якщо працівника визнають винним у дискримінаційній поведінці.
Використовуйте чітку та лаконічну мову в цій політиці щодо дискримінації, щоб гарантувати, що її легко зрозуміють усі працівники. Якщо необхідно, перекладіть політику всіма основними мовами, з якими працює ваша компанія.
Після завершення роботи над політикою розповсюдьте її серед усіх працівників через внутрішні канали комунікації.
Ви також повинні зробити обов'язковим підписання політики всіма працівниками, щоб переконатися, що вони ознайомилися з документом і взяли на себе юридичні зобов'язання щодо його змісту.
Після затвердження політики продовжуйте стежити за змінами в антидискримінаційному законодавстві в усіх сферах діяльності та оновлювати політику за потреби.
3. Проведіть обов'язкове навчання
Після того, як ви розробили антидискримінаційну політику, вам слід запровадити навчальні програми, щоб допомогти працівникам зрозуміти сутність проблеми. Теми можуть бути наступними:
• Позитивний вплив, який різноманітність та інклюзія можуть мати на бізнес та окремих працівників;
• Як виявити та усунути несвідому упередженість або нейтральне прийняття рішень, які можуть призвести до ненавмисної дискримінації;
• Які закони захищають від дискримінації на робочому місці?
Таке навчання покликане підвищити обізнаність працівників про дискримінацію на робочому місці та надати їм інструменти, необхідні для її уникнення.
4. Проаналізуйте бізнес-процеси на предмет ненавмисної дискримінації
Як уже згадувалося, не вся дискримінація є навмисною. Інколи вона ґрунтується на несвідомих упередженнях. Іншими словами, люди можуть приймати рішення на основі своїх стандартних припущень або думок про певну ситуацію чи особу.
Щоб виявити випадки ненавмисної дискримінації, необхідно переглянути демографічні дані компанії, щоб визначити сфери, де може бути недостатнє представництво або потенційні ознаки дискримінації. Якщо, наприклад, ви виявите значну недостатню представленість жінок на посадах середнього та вищого керівництва, то це, ймовірно, вказує на системні або процедурні проблеми.
Перегляньте свої процеси та процедури підбору персоналу, а також просування по службі, щоб виявити потенційні проблемні місця та випадки несвідомої упередженості.
За потреби залучіть сторонню допомогу, щоб отримати об'єктивну оцінку ваших політик і процесів та визначити сфери, які потребують вдосконалення.
5. Будьте проактивними
Протидія дискримінації – це не ініціатива типу «увімкнув і забув», вона повсякчас вимагатиме відповідного реагування.
Тож вам необхідно буде:
• швидко й рішуче реагувати на будь-які скарги на дискримінацію;
• заохочувати відкритий діалог про дискримінацію з боку всіх працівників;
• активно впроваджувати різноманітність та інклюзивність як ключову частину корпоративної культури вашої компанії;
• приймати на роботу людей, які поділяють ваші цінності.
Створення різноманітного та інклюзивного робочого середовища вимагає більше, ніж просто антидискримінаційної політики. Це означає, що ці цінності повинні щоденно поширюватися і втілюватися в життя на всіх рівнях вашої організації.
Коли ми створюємо інклюзивне середовище, від цього виграють усі. Працівники відчувають, що їх більше поважають, цінують і розширюють їхні можливості. Вони також більш схильні бути щасливими, продуктивними та залученими у свою роботу, що напряму відбивається на результатах роботи бізнесу.