«Рекламний Вентилятор» — накидуючи досвід...

Вона лишається в тіні, але її голос точно можна впізнати.

Вона називає себе Старою Креативницею — і з її текстів видно, що за плечима в неї десятки ночей без сну, сотні «це не зовсім те», тисячі правок і жодного фільтра.

Її проєкт «Рекламний Вентилятор» — це не просто серія кумедних постів. Це — жива пам’ять індустрії. Архів злетів і падінь, сліз і мемів.

Історії, які ми нібито забули, але точно носимо в собі.

Ми поспілкувались із авторкою — анонімною, відвертою, блискуче іронічною — про минуле, досвід, анонімність і те, як «накидати на вентилятор» стало літературною практикою.

🎙 Що для вас «Рекламний Вентилятор»? Це ностальгія, стьоб чи терапія?

Це все й одразу!

Я вже давно не працюю в рекламі. Але цей період досі живе в мені — він мене сформував.

Там було все: сміх, плач, феєрія, вигоряння. Це була велика подорож, у якій я виросла як професіонал.

І зараз, через «Рекламний Вентилятор», я ніби знову проходжу ці етапи — але вже з гумором і любов’ю.

📛 Звідки така назва?

Це стьоб, провокація і данина часу.

Колись у тусовці ходила фраза: «накинути г** на вентилятор».

Ну от, я вирішила — пора. Бо вся рекламна індустрія щодня накидує: дедлайни, брифінги, его, ідеї, правки.

І якщо вентилятор — це образ самої індустрії, то я просто додала туди свій досвід.

🕶 Чому ви залишаєтесь анонімною?

Я не хочу, щоб проєкт зводився до персоналії.

Я хочу, щоб у цих історіях люди бачили себе.

А ще — це частина маркетингового плану. Тримаємо інтригу.

🤫 Розкриєтесь у книзі?

Навіть не знаю.

Може, ні. Може, так. Може, хтось раніше все зрозуміє. Але це точно не головне.

✍️ Наскільки ці історії автобіографічні?

Вони доволі особисті.

Якщо говорити про жанр, то це авто-фікшн. Моє життя, мій досвід, трохи домислів, трохи збірного образу.

Але це також досвід тих, з ким я працювала. І це важливо. 

📣 Читачі реагують?

Так! І це найбільша радість.

Одна дівчина написала, що використала слово «міжкар’єр’я» на співбесіді.

Хлопець написав, що закохався в термін «кайфожери» — так я описувала креативників того часу.

Це означає, що історії резонують. І значить — усе не дарма.

👥 Для кого цей проєкт?

Для тих, хто пам’ятає. І для тих, хто хоче знати, як воно було — без фільтрів і пафосу.

«Архіви для зумерів. З любов’ю до міленіалів» — це мій слоган.

Я не викладаю історію реклами — я показую її зсередини.

📚 Що далі?

Буде книга. А може, журнал.

Можливо, навіть періодичне видання, де кожен випуск — окрема епоха, окрема тема.

Бо я вірю, що молодь читає. Просто їй потрібен текст, у якому чесно. І смішно. І боляче. Одночасно.

🗓 Коли реліз?

На початку наступного року.

Письменництво — це як реклама: іноді ти просто не можеш. Але коли з’являється читач, який чекає — ти збираєшся і продовжуєш писати.

👉 Читай історії, дихай між рядками, знаходь себе — на https://www.adventel.net/

Бо реклама — це не тільки концепти, а ще й люди. І в них буває дуже гучний вентилятор.

Якщо хочеш задати своє питання авторці, пиши в коментах, і ми опублікуємо "відповіді на питання читачів".