Українська культура в умовах російської збройної агресії

За короткий, але насичений період свого існування Український культурний фонд об’єднав навколо себе представників культурної та креативної спільнот нашої країни. Досвід співпраці, успішні комунікації, спільні проєкти та заходи є надійним підґрунтям спільної діяльності для розгортання культурного фронту протидії російській агресії. Для побудови ефективної взаємодії з культурними та креативним секторами в цих надскладних умовах необхідно глибоке розуміння їх внутрішнього стану та особливостей реагування на виклики. З цією метою впродовж 31 березня – 8 квітня за допомогою онлайн-анкетування було проведено опитування заявників, грантоотримувачів та експертів Українського культурного фонду за всі роки діяльності.

Український культурний фонд та культурна спільнота

Абсолютну більшість опитаних – 75% – склали заявники, грантоотримувачі та члени команд профінансованих Фондом проєктів, 17% – люди, що були або є на сьогодні експертами Фонду (Діаграма 1).

Серед респондентів переважають представники таких секторів культури як аудіовізуальне мистецтво – 27%; культурна спадщина – 25%; культурні та креативні індустрії – 17%; перформативне та сценічне мистецтво – 11% (Діаграма 2).

До російської агресії 24.02.2022 більшість респондентів проживали в Києві та Київській області – 46% сумарно. В опитуванні взяли участь представники областей, на територіях яких від 24.02.2022 велись активні бойові дії, зокрема, 4,8% респондентів представляють Харківську область; 2,1% – Херсонську; 1,6% – Запорізьку; близько 1% респондентів з кожної, що межує з росією, області – Чернігівської, Сумської, Донецької, Луганської (Діаграма 3).

Близько 40% опитаних довелося змінити своє місце постійного проживання після збройної агресії росії від 24.02.2022 (Діаграма 4), 43% з яких виїхали до інших областей, а 35% – закордон (Діаграма 5). Натомість майже 58% респондентів – залишилися на своєму постійному місці проживання.

Культурна діяльність в умовах війни

Як засвідчили результати анкетування, 74% опитаних продовжують займатись своєю основною професійною діяльністю навіть в умовах війни (Діаграма 6). Такі високі показники вказують на те, що, не дивлячись на обмежені можливості у зв’язку з загальнонаціональним воєнним станом, українська культурна спільнота власною діяльністю забезпечує сталість розвитку української культури та її поширення за кордоном.

Серед опитаних є частка громадян, що беруть участь у воєнних діях – 7% – в лавах ЗСУ й інших силових структурах, зокрема ТрО (Діаграма 7). Близько 74% опитаних займаються волонтерством, ще 14% – не займаються, але планують долучитися (Діаграма 8). Ці дані підтверджують той факт, що українське суспільство згуртувалося задля ефективної допомоги нашій державі та армії зокрема. Більшість опитаних поєднує професійну діяльність з волонтерством, тобто створює необхідні умови для функціонування економічної системи держави у стані війни. Водночас опитувані не можуть повноцінно присвятити себе творчій діяльності, а відтак можна пронозуватий можливу втрату творчо-мистецького потенціалу.

Впевненість у Перемозі та наслідки війни

На питання «У чому на Вашу думку запорука перемоги України?» переважна більшість респондентів, обираючи декілька варіантів відповідей, відзначили в першу чергу Збройні сили України (89%), згуртованість та спротив українського суспільства (88%), військову допомогу країн світу (71%) (Діаграма 9). Таким чином, за результатами нашого дослідження можна спостерігати стрімке зростання рівня довіри українського суспільства, зокрема культурної спільноти, до Збройних Сил України та співвітчизників загалом. Близько 80% опитаних переконані, що внаслідок війни Україна стане сильнішою (Діаграма 10).

Водночас респонденти виділяють кілька можливих наслідків війни для української культурної спільноти. В першу чергу – поява альтернативних джерел фінансування культурних ініціатив (57%) та брак державного фінансування через зміну пріоритетів розвитку держави (56%), поява нових митців та нових мистецьких напрямів повоєнного часу (54%). Близько 49% респондентів зазначили як можливі наслідки – втрату (відтік) робочих кадрів, спеціалістів галузі культури, митців тощо та понад 43% зменшення кількості робочих місць через руйнування закладів культури (Діаграма 11).

Більше половини опитаних відзначили такі наслідки як «розрив партнерств з країнами-лобістами російської агресії проти України», «збільшення фінансового сприяння з боку міжнародних партнерів, інвесторів, діаспори» та «зміна культурних трендів» (Діаграма 12). Для виробників культурного продукту в Україні опитані вбачають наслідком війни зокрема «посилення патріотичного компоненту в створених культурних продуктах» (72%).

Водночас наслідками війни для виробників культурного продукту як в Україні, так і на міжнародній арені на думку більшості учасників опитування можуть стати «збільшення попиту на український культурний продукт» (Діаграма 13).

Натомість наслідками для споживачів українського культурного продукту на думку респондентів стануть: «розвиток громадських культурних ініціатив та народної творчості серед споживачів», а також – «зменшення фінансової спроможності споживати комерційні культурні продукти» та «розширення жанрової різноманітності культурних продуктів». В той же час 17% опитаних зауважили можливе «погіршення якості культурного продукту через брак якісного дороговартісного матеріального забезпечення» (Діаграма 14).

На сьогодні наслідки війни для України, як і для окремої галузі культури, є важкопрогнозованими, але за результатами даного опитування можна простежити чіткі очікування та побоювання, що вже сформувалися у представників культурної спільноти. Зокрема, основні побоювання стосуються фінансового та матеріального забезпечення для задоволення культурних потреб, а також зміна пріоритетів, відхід культури на задній план у процесі відновлення держави після війни. Заразом великі очікування покладаються на міжнародну спільноту, інвесторів, українську діаспору та на самосвідомість українських громадян у забезпеченні власних культурних потреб.

На питання «Чи були Ви свідком пошкодження чи руйнування російськими окупантами пам’яток культурної спадщини, в тому числі – театрів, музеїв, заповідників, бібліотек, архівів, галерей тощо?» близько 15% опитаних дали ствердну відповідь. Близько 18% опитаних не змогли дати чіткої відповіді (Діаграма 15).

Відповідно на питання «Чи повідомляли Ви про факти пошкодження чи руйнування російськими окупантами пам’яток культурної спадщини, в тому числі – театрів, музеїв, заповідників, бібліотек, архівів, галерей тощо?» абсолютна більшість – 74% дали негативну відповідь. Натомість 15% – «так, повідомляв/ла через свої власні інформаційні ресурси»; 3% – «так, повідомляв/ла через онлайн форму на офіційному сайті Міністерства культури та інформаційної політики»; 2% – «так, повідомляв/ла в правоохоронні органи» (Діаграма 16). Тобто, за даними результатами можна припустити, що на сьогодні офіційні державні інструменти сповіщення щодо руйнування окупантами культурної інфраструктури України, зокрема серед культурної спільноти, не набули широкого розголосу і потребують більшої інформаційної кампанії. Разом з тим, це засвідчує про відсутність чіткої громадської позиції щодо захисту культурної спадщини та про недієвість існуючих методів офіційного збору інформації про пошкодження.

Опитування продемонструвало, що близько 60% респондентів «реалізують культурно-мистецькі ініціативи, мистецькі акції, спрямовані на підтримку українського народу, його патріотичного духу в боротьбі проти російської агресії» і ще близько 25% планують долучитися до реалізації подібних ініціатив (Діаграма 17).

В той же час близько 49% опитаних «реалізують культурно-мистецькі ініціативи, мистецькі акції, спрямовані на привернення уваги міжнародної спільноти до російської агресії та її наслідків» і ще близько 31% планують долучитися (Діаграма 18). Можна стверджувати, що український культурний фронт на сьогодні лише нарощує власні сили та масштаби впливу. Культурні ініціативи воєнного часу створюють міцний каркас для подальшого розвитку та повоєнного відновлення як загальнонаціональної культурної системи в цілому, так і окремих її елементів.

На питання: «Чи потребуєте Ви допомоги в реалізації культурно-мистецьких ініціатив?» 71% опитаних дали позитивну відповідь (Діаграма 19). В той же час, на уточнююче питання «Якого характеру допомогу Ви потребуєте?» окрім фінансової допомоги (76%) респонденти потребують координаційної підтримки – пошук партнерів, залучення допомоги місцевих органів влади, фандрейзинг (50%) та інформаційного сприяння – анонсування події, висвітленні її результатів, спілкування з журналістами (46%) (Діаграма 20).

Абсолютна більшість опитаних – 83% – сумарно оцінюють позитивно те, що кошти Українського культурного фонду у розмірі 583 млн. грн, які були передбачені на реалізацію культурно-мистецьких проєктів у 2022 році, були спрямовані на забезпечення потреб Збройних сил України для протидії російській збройній агресії (Діаграма 21). Дані показники дають підстави стверджувати, що культурна спільнота, зокрема її представники, що мали досвід співпраці з Українським культурним фондом, і надалі з розумінням та лояльністю ставитимуться до складнощів, обмеження та переформатування діяльності та загалом культурної співпраці з фондом в умовах воєнного стану. В цілому представники культурної сфери усвідомлюють, що саме завдяки героїчній стійкості Збройних сил України вдається протистояти військовій агресії російської федерації. В той же час Український культурний фонд може сподіватися на збереження партнерських зв’язків та підтримку спільноти заявників, грантоотримувачів та експертів УКФ.

На питання «Які Вам відомі мистецькі ініціативи для українських митців в Україні чи за її межами?» 44% опитаних відповіли – «невідомі взагалі». Більшість респондентів не дали чіткої відповіді, аргументуючи тим, що їх дуже багато, або узагальнюючи переліком таких ініціатив як концерти, виставки, стипендії тощо. Близько 5% опитаних у своїх відкритих відповідях згадують окремі ініціативи, організації або їх інформаційні розсилки, зокрема від: UkrainianEmergencyArtFund, STOP RUSSIAN WAR, CinemAidUkraine, HouseofEurope, а також – Мистецька акція «Вільне небо/FreeSky» від KyivClassicOrchestra та інформацію від Українського культурного фонду. Відповідно на уточнююче питання «З яких джерел інформації Ви отримуєте новини про мистецькі ініціативи для українських митців в Україні чи за її межами?» більшість опитаних називають в першу чергу соціальні мережі, інтернет та культурне середовище. В той же час близько 30% опитаних згадують як джерело інформації сайт, сторінки в соціальних мережах та інформаційні розсилки від Українського культурного фонду; близько 2% опитаних беруть інформацію з публікацій House of Europe. Варто відзначити, що дані результати дають нам можливість зрозуміти наскільки важливими та необхідними на сьогодні є інформаційні дайджести про культурні ініціативи та їх поширення. В даному контексті УКФ має можливість закріпити за собою роль одного з надійних та оперативних вісників актуальної інформації в галузі культури та креативних індустрій.

Індивідуальна діяльність митців в умовах війни

В окремому блоці питань для представників мистецької діяльності, відповіді дали варіативно близько 50% опитаних, що пояснюється безпосередньо специфікою запитань. Так, на питання «В разі якщо Вам довелося змінити місце свого постійного проживання після російської збройної агресії чи залишили Ви свої твори мистецтва на території попереднього місця проживання?» відповіли 45% респондентів, з яких 39% опитаних дали ствердну відповідь (Діаграма 22). Тобто не дивлячись на те, що від загальної кількості респондентів цей показник знаходиться в діапазоні від 10% до 20%, він є значущим, адже дає можливість оцінити загрози та шляхи допомоги задля збереження залишених творів мистецтв.

На питання «Чи потребуєте Ви допомоги в організації збереження чи переміщення Ваших творів мистецтва у більш безпечне місце?» дали відповідь 49% респондентів, з яких близько 70% не потребують допомоги, 11% – потребують (Діаграма 23).

У відкритому уточнюючому питанні «Якої саме допомоги Ви потребуєте в організації збереження чи переміщення Ваших творів мистецтва у більш безпечне місце?» відповідь дали лише близько 15% респондентів, близько половини з яких зазначили, що не потребують допомоги і сподіваються на краще. Решта опитаних – тобто близько 7% від загальної кількості опитаних зазначили, що потребують допомоги різного характеру, зокрема – перевезення творів мистецтв у безпечне місце, а також переміщення та збереження цифрових творів мистецтв на електронних носіях. Висловлені у відкритих питаннях прохання про допомогу та захист творів мистецтв дають підстави для організації окремих заходів та акцій на допомогу митцям в час війни.

51% респондентів від загальної кількості опитаних відреагували на питання «Чи потребуєте Ви як митець допомоги у створенні умов для здійснення творчих практик?», 49% з яких дали позитивну відповідь, а близько 29% – негативну (Діаграма 24). На уточнююче питання «Якого характеру допомоги у створенні умов для здійснення творчих практик Ви як митець потребуєте?» з 29% респондентів, що дали відповідь на це питання, абсолютна більшість вказує про потреби фінансового, технічного та організаційного характеру. Виходячи з потреб мистецької спільноти інституції галузі культури та мистецькі організації надалі мають можливість об’єднатися довкола конкретних запитів і надаючи підтримку різного характеру у важкі часи невизначеності та воєнного стану закласти підвалини для подальшої тісної співпраці для розвитку повоєнної культури України.

Демографія респондентів

В опитуванні взяли участь 377 респондентів: 240 жінок та 137 чоловіків, що становить 64% та 36% відповідно. Серед респондентів переважають люди віком від 35 до 44 років, які склали 35% усіх опитаних, 24% – люди віком від 45 до 54 років, опитаних у віковій категорії 25-34 роки – 20%. (Діаграма 25).


Підсумок

За результатами опитування можна зробити низку важливих висновків, які дадуть змогу оптимізувати подальшу взаємодію як Українського культурного фонду, так і інших державних установ і організацій з культурною спільнотою:

По-перше, представники української культурної спільноти у своїй більшості продовжують займатися професійною діяльністю навіть в умовах вимушеного переселення. Левова частка митців, діячів та працівників галузі культури старанно поєднують працю з волонтерською діяльністю та іншими видами допомоги нашій державі в боротьбі з російським агресором.

По-друге, абсолютна більшість опитаних переконані, що війна загартує Україну як державу та зробить сильнішою. Велика довіра та сподівання покладаються на Збройні Сили України та згуртованість українського суспільства як запоруку перемоги. В той же час, респонденти об’єктивно оцінюють можливі наслідки війни – нестача фінансового та матеріального забезпечення в тому числі, і з розумінням ставляться до вимог воєнного часу, зокрема – до передачі коштів УКФ на потреби армії у боротьбі з російською агресією.

По-третє, українська культурна спільнота потребує більше інформації щодо культурних ініціатив, мистецьких акцій та інструментів на підтримку України, зокрема за кордоном. При виборі джерел інформації респонденти великою мірою опираються на інформаційні розсилки та публікації на офіційних сторінках УКФ та House of Europe. Допомога, якої на сьогодні потребують представники культурної спільноти, не завжди має матеріальний чи фінансовий характер, великою мірою є запит на інформаційну, координаційну та організаційну підтримку для реалізації культурних ініціатив.

По-четверте, на сьогодні українські митці великою мірою самостійно долають перепони у власній діяльності, що виникли внаслідок воєнних дій на території України. Основний запит – Перемога, але окрім цього є велике бажання та потреба захистити та зберегти власні напрацювання – твори мистецтва, зокрема потребують допомоги у перевезенні та зберіганні творів в захищеному місці.

По-п’яте, державним установам та організаціям у своїй діяльності в умовах воєнного стану необхідно відпрацювати такі алгоритми роботи, які б дозволили культурно-мистецькій спільноті переконатись у провідній організаційній ролі держави та відчути її потенціал як партнера. Цей новий досвід партнерства безсумнівно сприятиме процесу згуртування держави та активних представників сфери культури, а також створенню могутнього сучасного культурно-мистецького поля, яке по суті й зміцнить духовні витоки нашого народу, осучаснить їх національну складову досвідом періоду випробувань, чим створить передумови для подальшого розвитку сучасної української національної культури.

·
1639
·
supergood 3
Головна