Чи може ваш проєкт податись на грант від «Креативної Європи»

Цей матеріал створено в межах безкоштовного онлайн-курсу «Європейські гранти для культурних та креативних проєктів» від рамкової програми Європейського Союзу «Креативна Європа» та освітньої платформи Креативна Практика.

Це — вступна стаття до курсу «Європейські гранти для культурних та креативних проєктів», створеному для вас Українським бюро «Креативної Європи» та Креативною Практикою. І в ній ми хочемо одразу відповісти на ключове запитання, яке турбує креативні та культурні організації — чи ваш проєкт може податись на грант «Креативної Європи».

Спойлер: дуже вірогідно, що так.

«Креативна Європа» — це рамкова програма Європейського Союзу, націлена на захист, розвиток та сприяння європейському культурному та мовному різноманіттю, популяризацію європейської культурної спадщини, а також на посилення конкурентоспроможності культурних та креативних проєктів й організацій.

Щоб отримати грант «Креативної Європи», вам потрібно мати три складові:

• проєкт
• організація
• міжнародні партнери.

Розгляньмо кожну з цих складових докладніше.

Проєкт

Проєкт — це та ідея, заради втілення якої ви й плануєте залучати грантові кошти. Програма «Креативна Європа» підтримує саме проєкти зі сфери культури або креативних індустрій. Конкретних напрямків, які підтримує програма, багато:

• перформативні види мистецтва (наприклад: театр, танець, балет, оперні та музичні вистави);
• образотворче мистецтво (живопис, графіка, скульптура, малюнок, друк, фотографія);
• ремесла (текстиль, кераміка, дерево, метал, скло та будь-які інші);
• культурна спадщина (матеріальна і нематеріальна спадщина, об'єкти спадщини, археологія, музеї, бібліотеки, архіви);
• аудіовізуальне мистецтво (фільми та відео);
• інтерактивне програмне забезпечення (відеоігри, навчальні матеріали);
• музика (сучасна та класична, жива та електронна);
• дизайн і мода (дизайн інтер'єру, предметний дизайн, дизайн та виробництво одягу, прикрас, предметів побуту);
• література та видавництво (книги, журнали, періодичні видання; авторські твори та переклади);
• архітектура (креативне будівництво і ландшафтна архітектура);
• реклама (реклама і засоби піару);
• медіа (телебачення, радіо, газети).

Зауважмо, що місія «Креативної Європи» — розвиток міжнародного співробітництва серед країн, на які поширюється дія програми. Тож важливо, щоб проєкт допомагав виконувати одне або декілька завдань програми, як-от:

• сприяти обміну досвідом та взаємному навчанню фахівців і митців з різних країн;
• підвищувати мобільність культурних та креативних фахівців (наприклад, допомагати виставкам або виставам виїхати на закордонні гастролі, а глядачам з інших країн — побачити іноземних митців);
• впроваджувати інноваційні підходи та нові бізнес-моделі роботи у креативних сферах;
• допомагати установам культури і мистецтва впроваджувати нові технології та методи роботи.

Сам проєкт повинен бути конкретним: мати чіткий формат, аудиторію, бюджет, календарний план та показники ефективності. Всі ці деталі потрібно буде вказувати під час подачі заявки, а після втілення проєкту — звітувати за ними.

При цьому «Креативна Європа» фінансує як некомерційні, так і комерційні проєкти. Важливо тільки, щоб проєкт стосувався сфери культури і креативних індустрій і виконував завдання, описані вище.

Організація

Проєкти втілюються консорціумом — об’єднанням юридичних осіб з різних країн, на які поширюється програма «Креативна Європа». 

Консорціум складається з головного партнера та асоційованих. Саме головний партнер організовує подачу заявки й відповідає надалі за реалізацію проєкту в цілому.

До головного партнера є ряд досить зрозумілих вимог:

• Він має бути юридичною особою. Це може бути ТОВ, ФОП некомерційна або благодійна організація, соціальне підприємство, освітній заклад чи навіть орган місцевого самоврядування.
• Організація повинна мати не менше 2 років досвіду активної діяльності у сфері культури і мистецтва. Цей пункт потрібно бути готовим підтвердити документально.
• В нього має бути портфоліо проєктів, відповідних профілю гранту. Проєкти повинні бути юридично пов'язані саме з тією організацією, що подає заявку на грант.
• В нього повинна бути команда, здатна втілити проєкт. І ця команда повинна мати достатній досвід і відповідну кваліфікацію.
• Йому потрібен відповідальний менеджер, що візьме на себе всі організаційні питання, оформлення документів, спілкування з грантодавцем та партнерами.
• Як мінімум ключові члени вашої команди повинні знати англійську, адже в період втілення проєкту вам доведеться спілкуватись із представниками Виконавчої агенції Єврокомісії, а ще, з партнерами.

Міжнародні партнери

Оскільки одне з головних завдань «Креативної Європи» — розвиток співпраці між європейськими країнами у сфері культури та мистецтва, в більшості конкурсів є чітка вимога стосовно складу консорціуму.

Ваші партнери мають бути:

• з країн Європейського Союзу,
• Асоційованих членів ЄС,
• з Албанії, Боснії і Герцеговині, Вірменії, Північної Македонії, Грузії, Ісландії, Норвегії, Молдови, Чорногорії, Сербії, Тунісу.

Якщо у вас вже є іноземні партнери, які готові працювати з вами над спільним проєктом — чудово. Ще краще, якщо у вас вже є готові спільні проєкти.

У вас все вийде!

Але навіть якщо партнера у вас поки що немає, або ж ваша організація не відповідає описаним вище вимогам, то квапитись з висновками не слід. Ви ж і самі можете бути асоційованим партнером.

Тим більше, що в курсі «Європейські гранти для культурних та креативних проєктів» ми докладно розповімо, як саме влаштовано процес подачі заявок на гранти «Креативної Європи», де шукати партнерів та як правильно описувати кожну складову заявки.

Навіть не сумнівайтесь — якщо ви послідовно вивчите усі матеріали цього курсу, у вас все вийде!