Ми створили благодійну організацію. Як вести наші комунікації?

За рік повномасштабної війни в Україні зафіксували бум реєстрацій нових благодійних організацій. З лютого по листопад 2022 року українці створили понад 6 тис. нових БО.

В цьому матеріалі спробуємо розібратись, як правильно побудувати комунікації вашої організації та використати на повну доступні інструменти.

Почнемо з сайту. Це — онлайн візитівка будь-якої організації. Для нової авдиторії це швидкий спосіб отримати про вас вичерпну інформацію. Хто ви, чим займаєтесь, як давно ведете діяльність, які у вас зараз активні проєкти.

Якщо ви тільки розпочинаєте свою діяльність і матеріалу для звітування недостатньо — розкажіть більше про команду, покажіть напрямки, над якими будете працювати і обов’язково вкажіть контакти вашої команди. Не забувайте ділитися новинами в окремому розділі. Саме по ньому можна зрозуміти, чи активна організація зараз та в якому напрямку.

Це не обов'язково має бути унікальний сайт з сотнею сторінок. Зараз існує безліч онлайн-конструкторів з готовими шаблонами. Найпопулярніші з них — Webflow, WordPress, Wix.com, а також український Weblium. А от про Tilda та Readymag забуваємо, адже ці сервіси мають російське походження.

Йдемо далі. Соціальні мережі. У 2023 більше немає соц.мереж виключно для підлітків або для «авдиторії 50+». Facebook використовують українці від 18 до 60 років, Instagram завдяки оновленням став свого роду маркетплейсом для надавачів послуг та продажу товарів.

З початком повномасштабного вторгнення і помірній політиці у TikTok мігрувало безліч акаунтів військових та волонтерів. Також тут набирають популярність так звані відео туторіали: від рецептів до юридичних рекомендацій.

Twitter буде корисним, якщо ви націлені на роботу з англомовною авдиторією. Профіль в LinkedIn допоможе тримати в курсі вашої діяльності донорів. А от канал в Telegram стане в разі, якщо ви ведете новинну стрічку або працюєте з окремим ком'юніті. То ж обирайте те, що підходить вам за родом діяльності.

Однак, пам’ятайте, мати сторінку у соц.мережах мало. Її треба активно вести. Тому переходимо до наступної складової — контенту. Ваша сторінка, в якій би соц.мережі вона не була, має одразу відповідати на питання “про що ми?”. Зробіть пост-знайомство, розкажіть про команду і ключові напрямки роботи. Закріплюйте в збереженому сторіз з поточною діяльністю та звітами.

Намагайтеся писати про свою діяльність так, ніби ви розповідаєте про це другу.

Замість “здійснено візит у Херсон для передачі гуманітарної допомоги населенню”, напишіть “Ми приїхали в Херсон, щоб передати жителям Корабельного району газові пальники та теплі ковдри”.

Не менш важливо визначитися з візуальним стилем. Оберіть 2-3 кольори, які стануть основою оформлення матеріалів. Якщо бюджет обмежений, скористайтеся безкоштовними конструкторами. Наприклад, найпопулярніший з них — Canvа, який має десятки готових шаблонів для постів та сторіз.

Розбавляйте контент відео. Цей формат дуже люблять соц.мережі. Наприклад, пости з відео в Instagram отримують більше охоплення, ніж на ту ж тему, але з картинками. Навіть Facebook нещодавно додав функцію Reels.

За даними нещодавнього дослідження громадянського суспільства, кількість згадок в ЗМІ про волонтерські ініціативи збільшилась у майже 10 раз за останній рік. Комунікувати з медіа ніколи ще не було так просто.

Якщо ви маєте цікавий кейс, не бійтеся написати першими журналісту і запропонувати про вас розповісти. Головне пам’ятайте, якщо ви особисто не знайомі, писати варто виключно на робочу пошту. Сформуйте лаконічно запит, не забудьте вказати тему листа, і залиште телефон для зворотного зв’язку.

Наостанок, не забуваємо про колаборації. Спільні збори, ефіри, залучення лідерів думок — все це працює. Згадаймо збір Ігоря Лаченкова та Сергія Притули на байрактари. Шукайте партнерів серед споріднених проєктів. Пропонуйте спільні ефіри, заходи, серії інтерв'ю або подкасти. 

Вероніка Кобзиста, керівниця pr-агенції 9.Department

1554