Олександр Акименко, Yes&Design: єдине, що поки що не навчився автоматизувати штучний інтелект — це людська креативність

Цієї суботи, 24 серпня, в Одесі стартує Фестиваль ідей — відкрита платформа для поглибленого дослідження ідей та проблем, місце зустрічі тисяч лідерів з різних сфер: бізнесу, науки, управління, медіа, культури. Цього року тема фестивалю — українське суспільство в контексті світових тенденцій розвитку.

Напередодні цієї події ми поговорили з одним зі спікерів фестивалю, Олександром Акименком, засновником консалтингової компанії Yes&Design, про дизайн-мислення, про те, як його можна застосовувати в різних сферах, і про те, як це впливає на наш світ.

Олександре, розкажіть трохи про себе, Yes&Design та про The Ukrainian Emerging Leaders Program.

Я працюю над тим, щоб українські компанії та команди були більш інноваційними. Це місія моєї компанії. В рамках консалтингової компанії Yes&Design ми менторимо, фасілітуємо, проводимо воркшопи про дизайн-мислення, про генерацію нових ідей та намагання різного роду команд і компаній створювати конкурентоздатні, прості та інноваційні продукти в Україні. Другий проект, який я веду, називається The Ukrainian Emerging Leaders Program. Це стенфордська програма для українців, людей, які займаються змінами в Україні. Це річна стипендія для трьох спеціалістів: вони приїжджають до Стенфорда, рік там навчаються, а потім повертаються для того, щоб імплементувати ці зміни, які вони бачать, в Україні. Це два основні проекти, які я веду.

Ваша тема на Фестивалі ідей — про креативність та дизайн-мислення. Про креативність в цілому зрозуміло. А от що таке дизайн-мислення — часто виникають питання. Що це?

Дизайн-мислення як концепція виникла наприкінці 80-х років в Каліфорнії у компанії під назвою IDEO. Це спосіб створення інновацій, те, що в науці, в менеджменті називається ітеративний дизайн.

Насправді, дизайн-мислення може бути описано дуже багатьма різними словами, і багато хто плутає: десь називають дизайн-спринтом, десь дизайн-мисленням, десь людиноцентричним дизайном. Agile дуже близький до того, щоб описати це поняття.

Все це складається в один достатньо зрозумілий фреймворк роботи над створенням нового досвіду для користувачів чого завгодно: чи це проект, чи це продукт, чи це товар, чи це об’єднання одного, другого й третього.

Фактично, це спосіб, за допомогою якого люди створюють інновації.

Цей метод прославився в Каліфорнії серед дуже багатих компаній тоді ще невідомого інноваційного кластера під назвою Кремнієва долина, які застосовували цей метод для того, щоб створювати щось круте. Стільки шуму набув цей метод саме тому, що в них вийшло, і тепер багато хто хоче повторити цей успіх.

Де може бути застосоване дизайн-мислення?

Дизайн-мислення має дуже багато сфер застосування. Все починалось з бізнесу.

Промислові дизайнери, які робили зручні для використання людьми речі, першими взяли цей метод на озброєння і створювали такі людиноцентричні продукти, як лептоп, комп’ютерну мишку, інтерфейс. Ми до всього цього вже звикли, для нас це даність, а насправді це колись хтось придумав й намагався зробити це максимально зрозумілим для користувачів, людиноцентричним.

Потім це розповсюдилось на інші сфери бізнесу, і сервісно-орієнтовані компанії, такі як банки, ресторани, готелі. Вони почали застосовувати цей метод, щоб покращити досвід своїх клієнтів. Деякі — навіть для того, щоб підірвати цілі індустрії. Тут можна згадати кейс Airbnb, який повністю побудований як дизайн-центрична компанія. Вони просто підірвали готельну індустрію. Частково це поширюється в академічній спільноті, коли студенти, об'єднуючись в команди, намагаються вирішити складні завдання. Дуже широко цей метод зараз застосовується та розвивається в державних інституціях: вони починають використовувати дизайн-мислення як інструмент придумування кращого досвіду містян, громадян.

Фактично, дизайн-мислення, або ітеративний дизайн, стає інструментом на службі не тільки бізнесу, а й в набагато більш широких категоріях.

Це універсальний інструмент?

Не можна сказати, що він прямо універсальний, це не срібна куля, яку можна прикладати до всього, що завгодно, але цей метод дійсно дозволяє свіжим оком подивитися на проблеми, які могли би бути вирішені нестандартними способами. В першу чергу — тому що він мультидисциплінарний.

Якщо дивитися, як формуються команди до дизайн-мислення, то скоріш за все, ви не знайдете там просто 10 програмістів за одним столом. Це буде мультидисциплінарна команда: хтось краще розуміє користувачів, знає, куди вони клікають, що дивляться, які в них емоції виникають при користуванні тим чи іншим девайсом чи системою. Хтось, навпаки, дуже добре знає технічні нюанси. Хтось вміє тестувати всі ці речі, хтось космічно генерує феноменальні ідеї, які б ніколи не зробили ні перший, ні другий, ні третій. І в об'єднанні цих мультидисциплінарних спеціалістів і народжується крутий продукт, який рве всі шаблони та є тою інновацією, заради якої збирається ця команда та працює над вирішенням цих проблем.

Було б дуже цікаво почути кейси про те, як впровадження дизайн-мислення вплинуло на бізнеси, процеси або продукти. Можете поділитись декількома?

Один з моїх улюблених клієнтів — компанія Lalafo. Вони роблять classified (сервіс приватних оголошень) на ринках Киргизстану, Азербайджану, Сербії, Греції. Застосовуючи дизайн-мислення, Lalafo створили цікавий концепт розпізнавання товарів, які були у використанні. Щоб продати товар, який був у використанні, достатньо його сфотографувати, і програма розпізнає, що це таке, опише його, і вам залишається лише натиснути кнопочку «Продати», щоб виставити оголошення.

Дуже багато закордонних кейсів. Наприклад, держава Сінгапур підвищує ефективність оплати податків експатів, які працюють у Сінгапурі, за допомогою ітеративних дизайн-практик. У Фінляндії активно працюють над тим, щоб залучати бізнес-туристів та дуже активно використовують для цього дизайн-мислення як інструмент. В Сполучених Штатах Америки цей метод використовують великі комерційні компанії. Google розробив свій формат, який називається дизайн-спринт. Airbnb — повністю дизайн-центрична компанія, вони намагаються проявляти емпатію, розуміти, як живуть їх користувачі по всім країнам світу, в яких вони представлені, як краще подорожувати з Airbnb, як краще здавати житло, якщо ти не подорожуєш, а навпаки, здаєш житло. Ці компанії застосовують цей метод, і в них багато хорошого напрацьованого досвіду. Знаю низку банків, які класно використовують дизайн-мислення. Це банки з переходом у фінтек, тому що вони вже навіть не мислять себе як класичні банки.

В темі вашої доповіді вказано, що «дизайн-мислення поглинає світ». В чому це поглинання виражається?

Раніше дуже багато спеціалістів намагалися працювати у рамках своїх компетенцій: скажімо, маркетолог займався маркетингом. Зараз багато хто говорить, що маркетинг — це дизайн-мислення, а дизайн-мислення — це маркетинг. Оно перетекло одне в інше, і незрозуміло, де закінчуються дизайн-процеси, де починається маркетинг, де починається інжиніринг, де закінчується дизайн-мислення. Дизайн-мислення як інструмент охопило велику кількість професій, які раніше були окремими. Дуже багато професій у найближчому майбутньому буде автоматизовано, і єдине, що поки що не навчився автоматизувати штучний інтелект — це людська креативність. Саме тому остання надія людства та людей — це креативність. Допоки їх не замінили роботи, допоки роботи не навчаться проявляти креативність, в нас є шанс і є надія, що наші професії не поглине якась машинна революція.

Хто цікавить вас серед доповідачів Фестивалю ідей?

Я ще не встиг глибоко зануритись у програму, але я сто відсотків, весь час, який буде у мене окрім моєї лекції, буду ходити на інші. Я більш чим впевнений, що там буде величезна кількість людей зі всієї України та із-за кордону, у яких є чому повчитися та надихнутися.

Більше дізнатися про дизайн-мислення, а також поспілкуватися з лідерами з інших сфер ви зможете на Фестивалі ідей в Одесі 24-26 серпня. Участь безкоштовна після обов'язкової реєстрації.