Зерна правди: Postmen розробив концепт і брендинг краудфандингової платформи Музею Голодомору

Українська рекламна агенція Postmen розробила концепт фандрейзингового проєкту «Зерна правди» для створення першого у світі Музею Голодомору. Це благодійна платформа, де кожен може зробити внесок і долучитись до творення Музею.

Ідея полягає в тому, щоб вшанувати кожну жертву Голодомору поіменно, повернути пам’ять про кожну конкретну людину, а не знеособлене число 4-7-10 чи 14 мільйонів жертв. Люди не спроможні осягнути такі великі цифри, але можуть відчути кожну окрему трагедію.

Платформа zernapravdy.com також ставить на меті збирати імена жертв, свідчення, фото і відеоматеріали і візуалізувати їх. Як зазначає керівник агенції Postmen, Ярослав Ведмідь, zernapravdy.org — це не лише фандрейзинг платформа, але і краудсорсингова. «Сайт проєктувався, як онлайн-продовження експозиції і місії Музею Голодомору — документуючи і візуалізуючи масштаби злочину радянського режиму проти українців. Всі ці матеріали зрештою мають стати основою для засудження комуністичного тоталітаризму і сталінізму за аналогією з Нюрнберзьким процесом над фашизмом» — говорить Ярослав Ведмідь.

В основі візуального концепту — образ зерна, який ще з часів трипільської культури присутній в традиційних для українських земель орнаментах і серед іншого є прадавнім символом життя. Як і людське життя, кожна зернина неповторна. Айдентика проєкту будується як динамічна система, створена з мільйонів неповторних зерен. Щоб досягти цього, всі зерна створені як аналогові відбитки. «Щоб отримати мільйони унікальних зерен, буде проведено урок майстер-клас для всієї країни - щоб кожен дорослий і дитина, створили своє зерно і завантажили його на платформу. Лише коли всі ці зерна будуть створені, дизайн-система проєкту буде завершеною», — відзначає арт-директор Postmen, Ірина Павлова.

Зерна платформи відкриваються з кожною пожертвою, проростаючи з темряви і таким чином оживаючи в нашій пам’яті.

Важливо, що візуальне наповнення зернини щоразу є різним і персоналізованим, проте центральний образ зерна все одно скрізь зберігається шляхом використання трафарету, як основи айдентики. «По суті, на початку ми маємо щось, що лише належить заповнити. Як і пам’ять, з якої намагались витерти події Голодомору, — трафарет є пустим. Однак, зусиллями кожного окремого українця, ця порожнеча буде заповнена — і в візуальному сенсі, і в частині спогадів, свідчень і матеріалів і в частині коштів на створення Музею», — зазначає керівник Postmen, Ярослав Ведмідь.

Для основних кольорів Postmen використали чорний та білий, що підсилює історичний та меморіальний контекст. Для акцентів і в онлайн-інтерфейсах активно використовується підтримуючий жовтий.

Креативники заклали концепт і в механіку сайту, на якому «посіяли» віртуальні персональні зернини. Кожен внесок відкриває одну зернину з іменем жертви Голодомору з Мартиролога, складеного у 2008-2010 роках у рамках унікального проєкту «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні». Для старту платформи zernapravdy.org, Книга Пам’яті була оцифрована. Музей Голодомору продовжує оцифровувати наявні імена, які в режимі реального часу з'являються на сайті. Зараз в книзі пам'яті 900 тисяч імен, однак місія Музею зібрати і відновити пам’ять про всіх загиблих під час Голодомору, яких за найскромнішими оцінками понад 3,5 мільйони, а з урахуванням ненароджених дітей понад 7 мільйонів. 

Дізнатись більше про проєкт і зробити свій внесок можна вже зараз на www.zernapravdy.org 

1613